Херсонський державний унiверситет

Історія Асканія-Нової починається від появи у Таврії німецьких колоністів. Восени 1827 року німецький герцог Фрідріх Фердинанд Агальт-Кетенський майже за безцінь придбав у Російській імперії 42,3 тисячі десятин землі у безіменній місцевості, позначеній на карті як «степ № 71». Через 13 років там виріс хутір, названий герцогом «Асканія-Нова» на честь його родового маєтку у Німеччині. Через три десятиліття нащадки герцога продали маєток німецькому колоністу Фейну. Той уміло розпочав справу і незабаром зажив значних статків, в основному від продажу вовни мериносових овець. Під час весілля своєї єдиної доньки і сусіднього колоніста, Фейн поставив умову: об’єднати два прізвища в одне. Відтоді засновано династію «Фальц-Фейнів» – «королів вівчарства» на півдні Російської імперії.

Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн народився 16 квітня 1863 року в Асканії-Нова в сім’ї дворянина. У сімнадцять років за відмінно складені іспити в Херсонській гімназії Фрідріх отримав від батька дозвіл на облаштування першого вольєру. У 1883 році недалеко від панського будинку в Асканії-Новій Фрідріх загородив 8 десятин степу, де оселив декількох степових тварин.

В 1882 році Ф.Е. Фальц-Фейн поступає в Дерптський університет. Під час канікул він об'їхав усі найбільші ботанічні сади та зоопарки світу того часу. Першу ділянку неораного степу в районі урочища Кролі Фрідріх почав облаштовувати після закінчення університету в 1889 році. Цю дату можна вважати початком створення першого заповідника - як в Україні, так і в цілому в Російській імперії.

У 1897 р. він створює зоопарк і ботанічний сад, з 1898 – природничий музей. Практично всі свої прибутки від продажу овець і шерсті (20-40 тисяч рублів в рік) Фальц-Фейн витрачав на заповідник : провів в Асканію водопровід, телеграф, телефон, електрику, збудував пошту і лікарню, зібрав велику бібліотеку.

В 1899 році Фальц-Фейн отримав із Монголії коней Пржевальського. В квітні 1902 року з Біловезької пущі до заповідника привозять зубрів. На початку ХХ століття у вольєрах Асканії-Нової проживають 58 видів ссавців, 344 види птахів та більше 1800 інших тварин.

Чутки про заповідник Фальц-Фейна, який називали «райським садом», розійшлися далеко за межі Росії. З 1912 по 1917 роки його відвідало 12850 екскурсантів, серед яких були видатні вчені та мандрівники.

В грудні 1905 року під час розпалу революційних повстань селяни руйнують власність Фальц-Фейнів. Херсонський губернатор надсилає війська, щоб захистити заповідник від руйнування.

На початку 1917 року Ф.Е. Фальц-Фейн залишає Асканію. Живе у Москві, де займається природоохоронною діяльністю, потім організовує Московське товариство охорони природи. Через рік Фрідріх Едуардович виїжджає до Німеччини, де в лютому 1919 року виступає із доповіддю про Асканію на засіданні природоохоронної комісії. Господар Асканії дуже важко переносив розлуку зі своїм заповідником. Помер Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн у віці 57 років в санаторії Бад Киссинген 2 серпня 1920 року. Похований він на старому кладовищі «Дванадцяти апостолів» в м. Берліні. На могильному камені, із зображенням двох степових орлів, висічено напис: «Тут спочиває знаменитий творець «Асканії-Нова».

Справа життя Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна – зоопарк та ботанічний сад – пережили свого творця. Декретом Народних Комісарів УСРР від 03 лютого 1921 року маєтки Фальц-Фейна Асканія-Нова та Доренбург були оголошені Державним заповідником Української Соціалістичної Радянської Республіки. Метою створеного заповідника Асканія-Нова було визначено збереження та вивчення природи, збереження, акліматизація та вивчення в умовах степу великої кількості видів тварин та рослин, розмноження тварин, що мають промислове значення. Для здійснення цих завдань при заповіднику було створена наукова степова станція, зоопарк, ботанічний сад, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітоселекційна станція.

Постановою Ради Народних Комісарів УСРР від 19 травня 1927 року на базі заповідника було створено Перший державний степовий заповідник „Чаплі” імені тов. Чаковського. У роки Другої світової війни частина тварин зоопарку була вивезена до Німеччини, а племінні стада тварин інституту „Асканія-Нова” були евакуйовані на Кавказ. Завдяки надзусиллям співробітників інституту вдалось врятувати племінний потенціал.

Історична справедливість була відновлена завдяки зусиллям племінника Ф.Е.Фальц-Фейна барона Олександра Фальц-Фейна, відомого мецената. 15 вересня 1987 року в Асканії-Новій відкрито барельєф та меморіальну дошку на честь Ф.Е.Фальц-Фейна, а постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 1994 року № 213 Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» було присвоєно ім’я його засновника Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна.

Рекомендаційний список літератури

1. БАРОН, Э. А. Фальц-Фейн. Чрезвычайный и полномочный посол русской культуры (К 100-летию Э. А. Фальц-Фейна) // Наше наследие. – 2012. – № 103. – С.107 – 111.

2. ВЕСЕЛАЯ С. К юбилейной дате : [к 145-летию со дня рождения основателя заповедника "Аскания-Нова"] / С. Веселая // Рад. Таврія. - 2008. - 11 квіт.(№15). - С. 3.

3. ВОЛОДИМИР Іванович Вернадський і Україна : [у 2 кн.]. Кн.2: Вибрані праці / В.І. Вернадський; НАН України, коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України; редкол.: О. С. Онищенко (голова) [та ін.]; авт. вступ. ст. О.С. Онищенко, Л.А. Дубровіна. - К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2011 – 583 с. - Бібліогр. в підрядк. прим. - Наук.-допом. апарат: с. 383-583. - Дод. тит. арк. рос., англ. - (Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського ; т. 1). Про Ф. Е. Фальц-Фейна, с. 504, 505.

4. ВОРОБЙОВА Н. Фальц-Фейн повернувся... : [про відкр. скульптури засновнику "Асканії-Нова" на території заповідника] / Н. Воробйова // Рад. Таврія. - 2009. – 23 жовт.(№43). - С. 1,7.

5. ВТРАЧЕНІ перлини. Асканія-Нова : архітектура маєтків Фальц-Фейнів на Херсонщині // Таврія. - 2007. - 17 серп.(№33). - С. 6.

6. ГАВРИЛЕНКО, В. С. У поєднанні з природою справа людини живе вічно [До 150-річчя від дня народження Ф. Е. Фальц-Фейна] / В. С. Гавриленко, Н. Ю. Дрогобич // Вісн. НАН України. – 2013. – № 4. – С. 76-85.

7. ГЕТЬМАН В. Заповідна, Фальц-Фейнова "Асканія-Нова" / Володимир Гетьман // Наук. світ. - 2009. - N3. - С. 26-29.

8. ГУСЕЙНОВ Г. Д. Господні зерна : худож.-докум. життєпис / Григорій Гусейнов ; передм. М. Слабошпицького ; ред. В. Вишневий. - К. : Укр. письменник, 2011. - 677, [2] с. : портр. - (Бібліотека Шевченківського комітету : сер. започатк. 2002 р.). Про родину Фальц-Фейнів, с. 330, 367.

9. ДАНИЛЕВИЧ Н. В. Барон Фальц-Фейн. Жизнь русского аристократа / Надежда Витольдовна Данилевич; ред. Т. И. Хлебнова. - М.: Изобразит. искусство, 2000. - 231 c : ил.

10. ДРОГОБИЧ, Н. Е. О происхождении основателя природоохранных учреждений Аскании-Нова (К 140-летию со дня рождения Ф. Э. Фальц-Фейна) / Н. Е. Дрогобыч // Фальцфейнівські читання : міжнар. наук. конф., (23-25 квітня 2003 р.). – С. 92-94.

11. ЗАХАРОВ, А. Юбилей создателя Аскании / А. Захаров // Гривна. – 2013. – 18-25 апр. (№ 17). – С. 11.

12. ИВАНОВ-Остославский П. Золотое руно : [о семье Фальц Фейнов] / Павел Иванов-Остославский // Слава праці. - 2010. - 23 лип.(№29). - С. 3.

13. ІГНАТУША О. М. Маловідомі документи про господарчу діяльність родини Фальц-Фейнів /О.М. Ігнатуша, О.С. Тедеєв //Південна Україна  XVIII - XIX століття: зап. наук.-дослід. лаб. історії південної України ЗДУ. - Запоріжжя, 1998. - Вип.3. - С.158-167.

14. КАРПЕЦЬ Г. Постав у бронзі барон Фальц-Фейн /Григорій Карпець // Вгору. - 2009. - 22 жовт.(№43). - С. 32.

15. КЛАДОВА Г. Л. Родина Фальц-Фейнів та її внесок у розвиток культури південного регіону України / Г. Л. Кладова.// Етнокультурнi процеси на Пiвднi України в XIX-XX ст.: зб. наук. пр. III регiон. наук. конф. 14-15 верес. 2000 р.: до 100-рiччя Запорiз. держ. техн. ун-ту. - Запоріжжя, 2000. - С. 99-102. - Бібліогр. у кінці ст.

16. КУЗОВОВА Н. Лідія Фальц-Фейн-Набокова-Пейкер : [єдина сестра Ф. Фальц-Фейна, засновника заповідника "Асканія-Нова". Вміщено фотогр. родини] / Наталя Кузовова // Константи : альм. соц. дослідж. – Херсон, 2007. -  №1(13): Архівалії Херсонщини. - С. 82-88. - Бібліогр. у кінці ст.

17. КУЗОВОВА Н. М. Склад і зміст документів родини Фальц-Фейнів у Державному архіві Херсонської області / Н. М. Кузовова // Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2008. - N10. - С. 198-200.

18. ЛІЩІНСЬКА, Н. Нагорода історичної Батьківщини [нагорода барона Едуарда Фальц-Фейна орденом князя Ярослава Мудрого ] / Н. Ліщінська // Уряд. Кур’єр. – 2013. – 22 лют. – С. 3.

19. ЛУБЧАК В. М. До "Асканії" повернувся Фальц-Фейн : [про відкр. пам'ятника барону] / Вадим Лубчак // Новий день. - 2009. - 22 жовт.(№43). - С. 17.

20. НЕЧИПУРЕНКО О. Творець "райського саду" / Олена Нечипуренко, Тетяна Підгородецька // Новий день. - 2008. -7 серп.(№32). - С. 12 ; Домашня скринька. - 2009. - 7 трав.(№5). - С. 5.

21. ПАВЛЕНКО В.  Асканія-Нова: історія у світлі нового бачення / Віктор Павленко, Анастасія Іванічева // Південний архів. Історичні науки .- Херсон, 2010. - Вип. 31/32. -  С. 266-279. - Бібліогр. наприкінці ст.

22. ПАВЛОВА С. В Аскании-Нова доят антилоп и загадывают желания под дубом : [о заповеднике и его основателе / Снежана Павлова // Комс. правда Украина. - 2008. – 14 апр.(№82). - С. 7.

23. ПАЛІЄНКО Л. Перлина таврійського степу : [біосфер. заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна] / Ліна Палієнко // Вісті. - 2007. - 30 листоп.(№48). - С. 4.

24. ПРИСВОЄННЯ біосферному заповіднику “Асканії-Нова” імені його засновника Ф.Е.Фальц-Фейна //Наддніпрян. правда. - 1994. - 7 квіт.

25. ПРОТОИРЕЙ Капинец И. Хозяйка Таврийских степей [О Софье Фальц-Фейн] // Православная Таврия. – 2017. – № 7 (123). – С. 12-13.

26. РОДОВІД Фальц-Фейна : [вміщено генеолог. дерево, герб та фотогр. членів сім'ї] // Таврія. - 2007. - 10 серп.(№32). - С. 6.

27. СКАДОВСКИЙ Б. С. Генеалогическое древо Фальц-Фейнов / Б. С. Скадовский // Вісті Біосферного заповідника "Асканія Нова". - 2005. - N7. - С. 148-152. - Бібліогр. у кінці ст.

28. СКАДОВСЬКИЙ, Б. С. Генеалогическое древо Фальц-Фейнов / Б. С. Скадовский // Фальцфейнівські читання : міжнар. наук. конф., (18-20 травня 2005 р.) :зб. наук. пр. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. – С. 140-141.

29. СКОРОХОД А. Николай II в Асканию-Нова вьехал на “мерседесе” /Александр Скороход //Чапел. Під. - 2004. – 30 квіт.(№17). - С.3.

30. СЛАВИН С. Лихтенштейнский барон [Эдуард Фальц-Фейн] родился  на Херсонщине, а его дядя [Фридрих Фальц-Фейн] создал заповедник    "Аскания-Нова" / Сергей Славин // Херсон. вісн. - 2010. - 18 листоп.(№46). - С. 18.

31. СТЕПАШКО О.  Неотъемлемая частица нашей истории : [о семье Фальц-Фейнов] / Олег Степашко // Слава праці. - 2008. - 2 трав.(№17). - С. 3.

32. УКРАЇНА: хронологія розвитку. [Т. 5]: Імперська доба. 1800-1917 рр. / О. М. Донік [та ін.]; кер. проекту А. В. Толстоухов, В. О. Зубанов; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К., 2011. - 559 с. : портр., іл. , фот.- Бібліогр.: с. 538 539. Фальц-Фейн Ф., с.330-335.

33. ФАЛЬЦ-ФЕЙН В. Э. Аскания-Нова / В. Э. Фальц-Фейн ; лит. ред. А. Г. Веретехин. - К. : Аграр.наука, 1997. - 346, [2] с., [20] л. ил. : портр.

34. ФАЛЬЦ-Фейны в истории Херсонской губернии // Слава праці. - 2010. -  29 січ.(№4). - С. 3 ; № 6 (12 лют.). - С. 3.

35. ФРИДРИХ Эдуардович Фальц-Фейн (29.04.1863-2.08.1920) //Истоки, достижения и перспективы науки в Аскании-Нова. - К., 2001. - С.9-12,14,15,17,33,234.

36. ЯСИНЕЦЬКА Н. І. Урочисте відкриття пам'ятника Фрідріху Едуардовичу Фальц-Фейну, засновнику біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф. Е. Фальц-Фейна УААН / Н. І. Ясинецька // Вісті Біосферного заповідника "Асканія Нова". - 2009. - N11. - С. 189-192.