Kherson State University

The history of Askania-Nova begins with the appearance of German colonists in Tavria.In the fall of 1827, the German Duke Friedrich Ferdinand Aghalt-Ketensky purchased 42,300 acres of land in an unnamed area marked on the map as "steppe No. 71" from the Russian Empire for almost nothing.13 years later, a farm grew there, named by the Duke "Ascania-Nova" in honor of his ancestral estate in Germany.Three decades later, the Duke's descendants sold the estate to the German colonist Fein.He skilfully started the business and soon made a considerable fortune, mainly from the sale of wool from Merino sheep.During the wedding of his only daughter and a neighboring colonist, Fein set a condition: combine the two surnames into one.Since then, the "Falz-Fein" dynasty - "shepherd kings" - was founded in the south of the Russian Empire.

Friedrich Eduardovych Falz-Fein was born on April 16, 1863 in Askania-Nova in the family of a nobleman.At the age of seventeen, for excellently passed exams at the Kherson gymnasium, Friedrich received permission from his father to arrange the first aviary.In 1883, not far from the manor house in Askania-Nova, Friedrich fenced off 8 acres of steppe, where he settled several steppe animals.

В 1882 році Ф.Е. Фальц-Фейн поступає в Дерптський університет. Під час канікул він об'їхав усі найбільші ботанічні сади та зоопарки світу того часу. Першу ділянку неораного степу в районі урочища Кролі Фрідріх почав облаштовувати після закінчення університету в 1889 році. Цю дату можна вважати початком створення першого заповідника - як в Україні, так і в цілому в Російській імперії.

У 1897 р. він створює зоопарк і ботанічний сад, з 1898 – природничий музей. Практично всі свої прибутки від продажу овець і шерсті (20-40 тисяч рублів в рік) Фальц-Фейн витрачав на заповідник : провів в Асканію водопровід, телеграф, телефон, електрику, збудував пошту і лікарню, зібрав велику бібліотеку.

В 1899 році Фальц-Фейн отримав із Монголії коней Пржевальського. В квітні 1902 року з Біловезької пущі до заповідника привозять зубрів. На початку ХХ століття у вольєрах Асканії-Нової проживають 58 видів ссавців, 344 види птахів та більше 1800 інших тварин.

Чутки про заповідник Фальц-Фейна, який називали «райським садом», розійшлися далеко за межі Росії. З 1912 по 1917 роки його відвідало 12850 екскурсантів, серед яких були видатні вчені та мандрівники.

В грудні 1905 року під час розпалу революційних повстань селяни руйнують власність Фальц-Фейнів. Херсонський губернатор надсилає війська, щоб захистити заповідник від руйнування.

На початку 1917 року Ф.Е. Фальц-Фейн залишає Асканію. Живе у Москві, де займається природоохоронною діяльністю, потім організовує Московське товариство охорони природи. Через рік Фрідріх Едуардович виїжджає до Німеччини, де в лютому 1919 року виступає із доповіддю про Асканію на засіданні природоохоронної комісії. Господар Асканії дуже важко переносив розлуку зі своїм заповідником. Помер Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн у віці 57 років в санаторії Бад Киссинген 2 серпня 1920 року. Похований він на старому кладовищі «Дванадцяти апостолів» в м. Берліні. На могильному камені, із зображенням двох степових орлів, висічено напис: «Тут спочиває знаменитий творець «Асканії-Нова».

Справа життя Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна – зоопарк та ботанічний сад – пережили свого творця. Декретом Народних Комісарів УСРР від 03 лютого 1921 року маєтки Фальц-Фейна Асканія-Нова та Доренбург були оголошені Державним заповідником Української Соціалістичної Радянської Республіки. Метою створеного заповідника Асканія-Нова було визначено збереження та вивчення природи, збереження, акліматизація та вивчення в умовах степу великої кількості видів тварин та рослин, розмноження тварин, що мають промислове значення. Для здійснення цих завдань при заповіднику було створена наукова степова станція, зоопарк, ботанічний сад, зоотехнічна станція з племінним господарством, фітоселекційна станція.

Постановою Ради Народних Комісарів УСРР від 19 травня 1927 року на базі заповідника було створено Перший державний степовий заповідник „Чаплі” імені тов. Чаковського. У роки Другої світової війни частина тварин зоопарку була вивезена до Німеччини, а племінні стада тварин інституту „Асканія-Нова” були евакуйовані на Кавказ. Завдяки надзусиллям співробітників інституту вдалось врятувати племінний потенціал.

Історична справедливість була відновлена завдяки зусиллям племінника Ф.Е.Фальц-Фейна барона Олександра Фальц-Фейна, відомого мецената. 15 вересня 1987 року в Асканії-Новій відкрито барельєф та меморіальну дошку на честь Ф.Е.Фальц-Фейна, а постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 1994 року № 213 Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» було присвоєно ім’я його засновника Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна.

Рекомендаційний список літератури

1. БАРОН, Э. А. Фальц-Фейн. Чрезвычайный и полномочный посол русской культуры (К 100-летию Э. А. Фальц-Фейна) // Наше наследие. – 2012. – № 103. – С.107 – 111.

2. ВЕСЕЛАЯ С. К юбилейной дате : [к 145-летию со дня рождения основателя заповедника "Аскания-Нова"] / С. Веселая // Рад. Таврія. - 2008. - 11 квіт.(№15). - С. 3.

3. ВОЛОДИМИР Іванович Вернадський і Україна : [у 2 кн.]. Кн.2: Вибрані праці / В.І. Вернадський; НАН України, коміс. з наук. спадщини акад. В. І. Вернадського, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т історії України; редкол.: О. С. Онищенко (голова) [та ін.]; авт. вступ. ст. О.С. Онищенко, Л.А. Дубровіна. - К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2011 – 583 с. - Бібліогр. в підрядк. прим. - Наук.-допом. апарат: с. 383-583. - Дод. тит. арк. рос., англ. - (Вибрані наукові праці академіка В. І. Вернадського ; т. 1). Про Ф. Е. Фальц-Фейна, с. 504, 505.

4. ВОРОБЙОВА Н. Фальц-Фейн повернувся... : [про відкр. скульптури засновнику "Асканії-Нова" на території заповідника] / Н. Воробйова // Рад. Таврія. - 2009. – 23 жовт.(№43). - С. 1,7.

5. ВТРАЧЕНІ перлини. Асканія-Нова : архітектура маєтків Фальц-Фейнів на Херсонщині // Таврія. - 2007. - 17 серп.(№33). - С. 6.

6. ГАВРИЛЕНКО, В. С. У поєднанні з природою справа людини живе вічно [До 150-річчя від дня народження Ф. Е. Фальц-Фейна] / В. С. Гавриленко, Н. Ю. Дрогобич // Вісн. НАН України. – 2013. – № 4. – С. 76-85.

7. ГЕТЬМАН В. Заповідна, Фальц-Фейнова "Асканія-Нова" / Володимир Гетьман // Наук. світ. - 2009. - N3. - С. 26-29.

8. ГУСЕЙНОВ Г. Д. Господні зерна : худож.-докум. життєпис / Григорій Гусейнов ; передм. М. Слабошпицького ; ред. В. Вишневий. - К. : Укр. письменник, 2011. - 677, [2] с. : портр. - (Бібліотека Шевченківського комітету : сер. започатк. 2002 р.). Про родину Фальц-Фейнів, с. 330, 367.

9. ДАНИЛЕВИЧ Н. В. Барон Фальц-Фейн. Жизнь русского аристократа / Надежда Витольдовна Данилевич; ред. Т. И. Хлебнова. - М.: Изобразит. искусство, 2000. - 231 c : ил.

10. ДРОГОБИЧ, Н. Е. О происхождении основателя природоохранных учреждений Аскании-Нова (К 140-летию со дня рождения Ф. Э. Фальц-Фейна) / Н. Е. Дрогобыч // Фальцфейнівські читання : міжнар. наук. конф., (23-25 квітня 2003 р.). – С. 92-94.

11. ЗАХАРОВ, А. Юбилей создателя Аскании / А. Захаров // Гривна. – 2013. – 18-25 апр. (№ 17). – С. 11.

12. ИВАНОВ-Остославский П. Золотое руно : [о семье Фальц Фейнов] / Павел Иванов-Остославский // Слава праці. - 2010. - 23 лип.(№29). - С. 3.

13. ІГНАТУША О. М. Маловідомі документи про господарчу діяльність родини Фальц-Фейнів /О.М. Ігнатуша, О.С. Тедеєв //Південна Україна  XVIII - XIX століття: зап. наук.-дослід. лаб. історії південної України ЗДУ. - Запоріжжя, 1998. - Вип.3. - С.158-167.

14. КАРПЕЦЬ Г. Постав у бронзі барон Фальц-Фейн /Григорій Карпець // Вгору. - 2009. - 22 жовт.(№43). - С. 32.

15. КЛАДОВА Г. Л. Родина Фальц-Фейнів та її внесок у розвиток культури південного регіону України / Г. Л. Кладова.// Етнокультурнi процеси на Пiвднi України в XIX-XX ст.: зб. наук. пр. III регiон. наук. конф. 14-15 верес. 2000 р.: до 100-рiччя Запорiз. держ. техн. ун-ту. - Запоріжжя, 2000. - С. 99-102. - Бібліогр. у кінці ст.

16. КУЗОВОВА Н. Лідія Фальц-Фейн-Набокова-Пейкер : [єдина сестра Ф. Фальц-Фейна, засновника заповідника "Асканія-Нова". Вміщено фотогр. родини] / Наталя Кузовова // Константи : альм. соц. дослідж. – Херсон, 2007. -  №1(13): Архівалії Херсонщини. - С. 82-88. - Бібліогр. у кінці ст.

17. КУЗОВОВА Н. М. Склад і зміст документів родини Фальц-Фейнів у Державному архіві Херсонської області / Н. М. Кузовова // Вісті Біосферного заповідника "Асканія-Нова". - 2008. - N10. - С. 198-200.

18. ЛІЩІНСЬКА, Н. Нагорода історичної Батьківщини [нагорода барона Едуарда Фальц-Фейна орденом князя Ярослава Мудрого ] / Н. Ліщінська // Уряд. Кур’єр. – 2013. – 22 лют. – С. 3.

19. ЛУБЧАК В. М. До "Асканії" повернувся Фальц-Фейн : [про відкр. пам'ятника барону] / Вадим Лубчак // Новий день. - 2009. - 22 жовт.(№43). - С. 17.

20. НЕЧИПУРЕНКО О. Творець "райського саду" / Олена Нечипуренко, Тетяна Підгородецька // Новий день. - 2008. -7 серп.(№32). - С. 12 ; Домашня скринька. - 2009. - 7 трав.(№5). - С. 5.

21. ПАВЛЕНКО В.  Асканія-Нова: історія у світлі нового бачення / Віктор Павленко, Анастасія Іванічева // Південний архів. Історичні науки .- Херсон, 2010. - Вип. 31/32. -  С. 266-279. - Бібліогр. наприкінці ст.

22. ПАВЛОВА С. В Аскании-Нова доят антилоп и загадывают желания под дубом : [о заповеднике и его основателе / Снежана Павлова // Комс. правда Украина. - 2008. – 14 апр.(№82). - С. 7.

23. ПАЛІЄНКО Л. Перлина таврійського степу : [біосфер. заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф. Е. Фальц-Фейна] / Ліна Палієнко // Вісті. - 2007. - 30 листоп.(№48). - С. 4.

24. ПРИСВОЄННЯ біосферному заповіднику “Асканії-Нова” імені його засновника Ф.Е.Фальц-Фейна //Наддніпрян. правда. - 1994. - 7 квіт.

25. ПРОТОИРЕЙ Капинец И. Хозяйка Таврийских степей [О Софье Фальц-Фейн] // Православная Таврия. – 2017. – № 7 (123). – С. 12-13.

26. РОДОВІД Фальц-Фейна : [вміщено генеолог. дерево, герб та фотогр. членів сім'ї] // Таврія. - 2007. - 10 серп.(№32). - С. 6.

27. СКАДОВСКИЙ Б. С. Генеалогическое древо Фальц-Фейнов / Б. С. Скадовский // Вісті Біосферного заповідника "Асканія Нова". - 2005. - N7. - С. 148-152. - Бібліогр. у кінці ст.

28. СКАДОВСЬКИЙ, Б. С. Генеалогическое древо Фальц-Фейнов / Б. С. Скадовский // Фальцфейнівські читання : міжнар. наук. конф., (18-20 травня 2005 р.) :зб. наук. пр. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2005. – С. 140-141.

29. СКОРОХОД А. Николай II в Асканию-Нова вьехал на “мерседесе” /Александр Скороход //Чапел. Під. - 2004. – 30 квіт.(№17). - С.3.

30. СЛАВИН С. Лихтенштейнский барон [Эдуард Фальц-Фейн] родился  на Херсонщине, а его дядя [Фридрих Фальц-Фейн] создал заповедник    "Аскания-Нова" / Сергей Славин // Херсон. вісн. - 2010. - 18 листоп.(№46). - С. 18.

31. СТЕПАШКО О.  Неотъемлемая частица нашей истории : [о семье Фальц-Фейнов] / Олег Степашко // Слава праці. - 2008. - 2 трав.(№17). - С. 3.

32. УКРАЇНА: хронологія розвитку. [Т. 5]: Імперська доба. 1800-1917 рр. / О. М. Донік [та ін.]; кер. проекту А. В. Толстоухов, В. О. Зубанов; редкол.: В. А. Смолій (голова) [та ін.]. – К., 2011. - 559 с. : портр., іл. , фот.- Бібліогр.: с. 538 539. Фальц-Фейн Ф., с.330-335.

33. ФАЛЬЦ-ФЕЙН В. Э. Аскания-Нова / В. Э. Фальц-Фейн ; лит. ред. А. Г. Веретехин. - К. : Аграр.наука, 1997. - 346, [2] с., [20] л. ил. : портр.

34. ФАЛЬЦ-Фейны в истории Херсонской губернии // Слава праці. - 2010. -  29 січ.(№4). - С. 3 ; № 6 (12 лют.). - С. 3.

35. ФРИДРИХ Эдуардович Фальц-Фейн (29.04.1863-2.08.1920) //Истоки, достижения и перспективы науки в Аскании-Нова. - К., 2001. - С.9-12,14,15,17,33,234.

36. ЯСИНЕЦЬКА Н. І. Урочисте відкриття пам'ятника Фрідріху Едуардовичу Фальц-Фейну, засновнику біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф. Е. Фальц-Фейна УААН / Н. І. Ясинецька // Вісті Біосферного заповідника "Асканія Нова". - 2009. - N11. - С. 189-192.