Оновлено: 02.11.2011
Всеукраїнська практична конференція «Європейські інтеграційні процеси Україні: стан, проблеми та перспективи»
11 жовтня 2011 року в Херсонському державному університеті відбулася Всеукраїнська практична конференція «Європейські інтеграційні процеси в Україні: стан, проблеми та перспективи», організаторами якої були: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Південне регіональне відділення Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Херсонська державна адміністрація, Херсонський державний університет, Інформаційний центр ЄС при Херсонському державному університеті.
Реєстрація учасників конференції Організаційний комітет конференції
Захід розпочався з виконання гімнів України та ЄС «Ода радості» студентами факультету дошкільної та початкової освіти та привітанням учасників конференції ректором Херсонського державного університету О.В.Мішуковим, заступником голови обласної державної адміністрації Херсонської області А.А.Яценком. Потім учасники конференції заслухали пленарні доповіді О.В.Співаковського «Історія спільних європейських проєктів Tempus в Херсонському державному університеті», А.А.Яценка «Ефективність кластерного підходу при визначенні впливу органів місцевого самоврядування – запорука цивілізованого входження України в європейський простір», А.І.Некряч «Демократичне місцеве самоврядування – запорука цивілізованого входження України в Європейський простір», В.Г.Бутенка «Актуальні проблеми модернізації вищої школи на сучасному етапі українського державотворення».
Учасники конференції з зацікавленням заслухали розповідь проректора О.В.Співаковського про історію міжнародної співпраці ХДУ, де було зазначено, що реалізація спільних Європейських проєктів Tempus в ХДУ розпочалась у 1998р. з дослідження управлінських моделей університетів, і що Херсонський державний університет спільно з Херсонським аграрним університетом та Туринським Політехнічним університетом (Італія) реалізували проєкт «Земельна реформа та ринок землі України»; проєкт «ECDL для українських службовців» спільно з унверситетами Ніцци – Софії Антиполіс, Клагенфурту (Австрія), Херсонським національним технічним університетом; а також іншими потужними закордонними університетами: Університет Гранади (Іспанія), Каледонським університетом Глазго (Великобританія), з університетом Євля та Королівським Технічним університетом (Швеція). Завдяки міжнародній проєктній діяльності у Херсонському державному університеті була створена сучасна інформаційна інфраструктура як для навчання студентів, так і для адміністрування та управління університетом, крім цього, наші студенти мають можливість стажуватися в університетах з якими налагоджені зв’язки під час роботи в міжнародних проєктах, тож неможливо переоцінити вплив та значення таких проєктів для нашого ВУЗу. І хоча незважаючи на виклики часу та не завжди сприятливі умови, ХДУ сьогодні є лідером інтеграційних освітніх процесів півдня України.
Зокрема, заступник голови обласної державної адміністрації Херсонської області А.А.Яценко детально познайомив учасників конференції з кластерною моделлю, яка є однією з ефективніших форм взаємодії органів місцевого самоврядування із бізнесовими колами, а також науковими та навчальними установами, громадськими об’єднаннями, місцевими органами виконавчої державної влади, іншими суб’єктами місцевого розвитку. Саме вона сприяє формуванню та розвитку ефективного конкурентного середовища в регіонах, збільшенню кількості конкурентних ринків, появі на них нових суб’єктів господарювання, а також створює можливість для підприємців та населення отримувати більш якісні послуги.
В.о. ректора Міжнародного університету - А.І.Некряч повідомила учасникам конференції, що запорукою цивілізованого входження України в Європейський простір є демократичне місцеве самоврядування, і особливу увагу наголосила на: кооперації, бо саме вона об’єднує собою спільні дії держав, спрямовані на узгодження питань, що представляють спільний інтерес; окрім цього, співробітництву, в рамках якого суверени взаємодіють, створюють спільний простір в різних секторах, формують відповідні органи управління, залишаючись при цьому самостійними і незалежними, а також інтеграції . Зазначила, що інтегрування в Європейську спільноту не може бути самоціллю, бо кожна із держав, в тому числі і наша, має зосереджуватися, в першу чергу, на розв'язанні внутрішніх питань, які б покращували рівень життя, соціальне самопочуття людей, зміцнювали демократичні засади, підвищували довіру до влади.
Після пленарних доповідей було розпочато роботу секцій: «Україна та ЄС: співробітництво в гуманітарній сфері та освіті», «Удосконалення виконавчої влади та місцевого самоврядування», «Розвиток аграрної та промислової сфери, вплив ЄС на економічний розвиток України», «Молодіжні ініціативи та євроінтеграційні процеси в Україні».
У першій та другій секції "Україна та ЄС: співробітництво у гуманітарній сфері та освіті", "Удосконалення виконавчої влади та місцевого самоврядування", учасники розглянули: багато питань, пов’язаних з інформатизацією професійної підготовки викладачів вищої школи, яка в сучасних умовах є невід’ємною складовою професійної підготовки викладача ВНЗ, а саме його фахово–орієнтована комп’ютерно–інформатична компетентність; фрьобельпедагогіку як шлях до інтеграції освітніх систем України та Німеччини, впровадження освітніх інновацій як запоруку євроінтеграційних процесів України тощо; українську історичну освіту в контексті євроінтеграційних процесів, взаємодію освіти і культури в контексті інтеграції України в європейську спільноту, адаптацію інформаційних систем державного управління до стандартів ЄС; європейський досвід формування та управління комунальною власністю; правові аспекти Євроінтеграції та співробітництво у сфері управління.
У третій секції «Розвиток аграрної та промислової сфери, вплив ЄС на економічний розвиток України», учасники обговорили: особливості інтеграційних процесів України у світовій економіці, ініціативи та стратегії ЄС стосовно країн Чорноморського регіону тощо.
У четвертій секції «Молодіжні ініціативи та євроінтеграційні процеси в Україні» учасники досить активно, і навіть дискусійно обговорили відмінності у системі освіти України та ЄС та проблеми їх вирішення; державну кадрову політику як фактор розвитку України, геополітичний аспект євроінтеграції як вибір незалежної України та інше. В реалізації європейського напрямку сучасної геополітики України важливе значення має розвиток міжнародних зв’язків з державами Центральної та Східної Європи, особливо з якими Україна має спільні кордони, бо для цих держав, як і для нашої, загальноєвропейський процес є важливим геополітичним чинником, бо європейська політика сусідства надає Україні поступове збільшення у певних програмах співробітництва, сприяє розвитку культурних, освітніх, технічних, наукових зв’язків; а також інформаційне середовище при ХДУ як шлях до інтеграцій в Європейський освітній простір.
Слід зазначити, що 22 травня 2010 року при Херсонському державному університеті було урочисто відкрито Інформаційний європейський освітній центр, що представляє собою інформаційне середовище, яке надає усім бажаючим необхідну інформацію про історію виникнення, розвиток та принципи формування Європейського Союзу, спільні здобутки країн–членів ЄС, структури та функції європейських інституцій, сучасний стан розвитку взаємостосунків України і ЄС. Центр має широкий вибір різноманітних публікацій та матеріалів офіційних установ ЄС, а також періодичних видань, журналів ЄС, життя та соціальних стандартів, освіти в країнах ЄС, питань співпраці України та ЄС, та багато інших цікавих матеріалів. Крім того, на базі Інформаційного центру ЄС постійно проводяться інформаційні заходи для молоді, передусім для студентів, покликані ознайомити з Європейськими цінностями усіх громадян міста Херсона та області. Центр є дуже важливим, так як сприяє освіті та дослідженню питань Європейської інтеграції.
Після секційного засідання відбулося підведення підсумків конференції, на якому всі учасники дійшли до висновку, що Україна має здійснити реформи як в економічній, соціальній, так і в політичній, правовій та гуманітарних сферах, а також підвищити життєвий рівень населення, без чого неможлива інтеграція України в європейські та євроатлантичні структури.
