Херсонський державний унiверситет

Оновлено: 23.06.2026

22.06.2026

У 2025 році українська система вищої освіти та науки продовжувала функціонувати в умовах воєнного стану, демографічних втрат та суттєвого скорочення бюджетного фінансування за програмою 2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ». За таких обставин особливого значення набули здатність університетів залучати зовнішні ресурси, інтегруватися до міжнародного наукового простору та забезпечувати стійкість власного наукового розвитку через участь у грантових програмах.

Саме тому результати участі закладів вищої освіти у конкурсах наукових проєктів сьогодні слід розглядати не лише як показник окремих наукових досягнень, а як важливий індикатор міжнародної конкурентоспроможності університетів, їхнього дослідницького потенціалу, інноваційної активності та спроможності готувати кадри для економіки знань.

На основі інформації з відкритих джерел — інформаційної системи Європейського Союзу CORDIS (Community Research and Development Information Service), платформи результатів проєктів Європейського виконавчого агентства з питань освіти і культури (European Education and Culture Executive Agency, EACEA Projects Results Platform), Міністерства освіти і науки України та Національного фонду досліджень України — Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» сформував оновлений рейтинг ефективності участі українських закладів вищої освіти в конкурсах наукових проєктів у 2025 році.

Концепція рейтингу ґрунтується на припущенні, що успішна участь університету в національних і міжнародних конкурсах є комплексним відображенням якості наукових досліджень, ефективності академічного менеджменту, рівня міжнародної співпраці, кадрового потенціалу та здатності університету працювати відповідно до світових стандартів організації науки та інновацій.

Особливого значення цей показник набуває в контексті поступової інтеграції України до Європейського дослідницького простору та реалізації стратегічного курсу на входження українських університетів до глобальної екосистеми науки, технологій та інновацій.

Оцінювання проводилося за методикою попереднього року зі збереженням вагових коефіцієнтів. Найбільшу вагу (32,5 %) має участь у програмі Horizon Europe як ключовому інструменті фінансування досліджень та інновацій Європейського Союзу. Участь у програмах Erasmus+ KA2 та конкурсах Національного фонду досліджень України оцінюється по 20 %, що відображає важливість міжнародного академічного партнерства та підтримки національної дослідницької системи. Державне замовлення на наукові дослідження (15 %), конкурси проєктів молодих учених (10 %) та двосторонні міжнародні наукові програми (2,5 %) доповнюють комплексну оцінку ефективності наукової діяльності університетів.

Таким чином, рейтинг характеризує не лише поточні результати участі університетів у конкурсах, а й їхню спроможність забезпечувати довгостроковий розвиток досліджень, залучати інвестиції в науку та формувати людський капітал, необхідний для післявоєнного відновлення і технологічної модернізації України. 

Методика

Рейтинг R_К для окремо взятого ЗВО будемо обраховувати за наступною формулою:

R_К = 0.325К_HOR + 0.2К_KA2 + 0.2К_НФДУ + 0.15К_ДЗ + 0.1К_МВ + 0.025К_БЛ

(1)

Опис показників K_HOR, К_KA2, К_НФДУ, К_ДЗ, К_МВ, К_БЛ наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Показники для обрахування рейтингу R_К

Обчислення R_К здійснюється за наступною методикою:

1. У відповідності до даних отриманих з відкритих джерел визначається кількість виграних на конкурсі проєктів за програмою HORIZON Europe (N_HOR), програмою Erasmus KA2 (N_КА2), проєктів Національного фонду досліджень України (N_НФДУ), проєктів за державним замовленням (N_ДЗ), проєктів молодих вчених (N_МВ), білатеральних проєктів (N_БЛ) та виділяються максимальні значення серед усіх ЗВО N_HOR,max, N_КА2,max, N_НФДУ,max, N_ДЗ,max, N_МВ,max, N_БЛ,max.

2. Показники К_HOR, K_КА2, К_НФДУ, K_ДЗ, К_МВ, К_БЛ розраховуються шляхом приведення відповідного отриманого значення до одиничного базису за формулами:

К_HOR = N_HOR / N_HOR,max ;
К_KA2 = N_KA2 / N_KA2,max ;
К_НФДУ = N_НФДУ / N_НФДУ,max ;
K_ДЗ = N_ДЗ / N_ДЗ,max ;
К_МВ = N_МВ / N_МВ,max ;
К_БЛ = N_БЛ / N_БЛ,max

Результати

У порівнянні з 2024 роком структура лідерів рейтингу зазнала помітних змін, що свідчить про високу динаміку розвитку проєктної та грантової діяльності українських університетів, а також про посилення конкуренції за національні й міжнародні ресурси підтримки досліджень та інновацій.

1. Перше місце у рейтингу посів Національний університет «Львівська політехніка», який здобув перемогу у 36 проєктах за всіма шістьма напрямами оцінювання та став лідером серед українських університетів за результатами участі у програмі Horizon Europe. Високі результати університету підтверджують його зростаючу інтегрованість до Європейського дослідницького простору та спроможність ефективно конкурувати за міжнародне фінансування наукових досліджень.
2. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який очолював рейтинг у 2024 році, посів другу позицію, також продемонструвавши успішну участь у всіх шести категоріях оцінювання. Водночас саме ці два університети стали єдиними закладами вищої освіти України, які здобули перемоги в усіх номінаціях рейтингу, що свідчить про комплексний характер розвитку їхнього наукового та міжнародного потенціалу.
3. На третє місце піднявся Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, який забезпечив перемогу у 41 проєкті за п’ятьма напрямами оцінювання та покращив свої позиції порівняно з попереднім роком. Такий результат демонструє високий рівень наукової активності університету навіть в умовах особливо складної безпекової ситуації.
4. Одним із найбільш динамічних учасників рейтингу став Львівський національний університет імені Івана Франка, який, ставши лідером конкурсів Erasmus+ KA2, піднявся з дванадцятого на четверте місце. Це свідчить про суттєве посилення міжнародної проєктної діяльності університету та його позицій у сфері академічного партнерства.
5. П’ятірку лідерів рейтингу замкнув Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який порівняно з 2024 роком опустився з третьої на п’яту позицію. З огляду на статус університету як одного з найбільших науково-освітніх центрів країни, такий результат може свідчити про недостатню ефективність окремих механізмів управління проєктною діяльністю та послаблення інституційної підтримки дослідницьких колективів.

Загалом результати рейтингу засвідчують формування в Україні групи університетів-лідерів, які успішно поєднують високий науковий потенціал, міжнародну проєктну активність та здатність залучати зовнішні ресурси для розвитку досліджень, інновацій і підготовки висококваліфікованого людського капіталу.

Рейтинг ефективності участі ЗВО України в конкурсах наукових проєктів у 2025 році Івано-Франківської та Херсонської областей (в дужках данні 2024 року)

Покликання на джерело

Оновлено: 03.04.2025

У 2024 році, попри суттєве скорочення фінансування за бюджетною програмою 2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» (загальний фонд), українські університети активно шукали компенсаторні механізми шляхом розширення участі у грантовій діяльності.

На основі інформації з відкритих джерел — зокрема, даних інформаційної системи ЄС CORDIS (Community Research and Development Information Service), платформи EACEA Projects Results, Міністерства освіти і науки України та Національного фонду досліджень України — Центр міжнародних проєктів «Євроосвіта» сформував оновлений рейтинг ефективності участі українських ЗВО в конкурсах наукових проєктів у 2024 році.

Оцінювання проводилося за методикою попереднього року (https://euroosvita.net) з незначним коригуванням вагових коефіцієнтів — зокрема, було підвищено значущість участі у проєктах програми Horizon Europe. Для обчислення коефіцієнта участі у проєктах за державним замовленням (КДЗ) було використано дані наказу МОН України від 25.02.2025 № 369.

У порівнянні з 2023 роком позиції лідерів зазнали змін:

🔹 Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобувши перемогу в 49 проєктах та ставши лідером у всіх шести номінаціях, посів перше місце.

🔹 Національний університет «Львівська політехніка» з 27 виграними проєктами також продемонстрував перемогу у всіх шести номінаціях і посів другу сходинку рейтингу.

Ці два університети стали єдиними ЗВО, які здобули перемоги в усіх номінаціях.

🔹 Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», торішній лідер, опустився на третє місце, вигравши гранти у п’яти з шести номінацій.

🔹 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна також здобув перемоги в п’яти номінаціях і посів четверте місце.

🔹 Національний університет біоресурсів і природокористування України, переможець у трьох номінаціях, замкнув п’ятірку лідерів.

Наводимо отримані результати.

Методика

Рейтинг R_К для окремо взятого ЗВО будемо обраховувати за наступною формулою:

R_К = 0.325К_HOR + 0.2К_KA2 + 0.2К_НФДУ + 0.15К_ДЗ + 0.1К_МВ + 0.025К_БЛ

Опис показників K_HOR, К_KA2, К_НФДУ, К_ДЗ, К_МВ, К_БЛ наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Показники для обрахування рейтингу R_К 

Обчислення R_К здійснюється за наступною методикою:

1. У відповідності до даних отриманих з відкритих джерел визначається кількість виграних на конкурсі проєктів за програмою HORIZON Europe (N_HOR), програмою Erasmus KA2 (N_КА2), проєктів Національного фонду досліджень України (N_НФДУ), проєктів за державним замовленням (N_ДЗ), проєктів молодих вчених (N_МВ), білатеральних проєктів (N_БЛ) та виділяються максимальні значення серед усіх ЗВО N_HOR,max, N_КА2,max, N_НФДУ,max, N_ДЗ,max, N_МВ,max, N_БЛ,max.

2. Показники К_HOR, K_КА2, К_НФДУ, K_ДЗ, К_МВ, К_БЛ розраховуються шляхом приведення відповідного отриманого значення до одиничного базису за формулами:

К_HOR = N_HOR / N_HOR,max ;
К_KA2 = N_KA2 / N_KA2,max ;
К_НФДУ = N_НФДУ / N_НФДУ,max ;
K_ДЗ = N_ДЗ / N_ДЗ,max ;
К_МВ = N_МВ / N_МВ,max ;
К_БЛ = N_БЛ / N_БЛ,max

Рейтинг ефективності участі ЗВО України в головних конкурсах наукових проектів (міжнародних і вітчизняних) у 2024 році наведені в табл. 2.

Електронна версія Таблиці 2 

Покликання на джерело