-
11 листопада 2025 р.
Студентки ХДУ спеціальності "Журналістика" посіли призові місця у конкурсі студентських есе
Студентки ХДУ посіли призові місця у конкурсі студентських есе, присвячених резолюції №1325 «Жінки, мир, безпека»
Чотири здобувачки вищої освіти ХДУ взяли активну участь у конкурсі студентських есе «Зміст та значення Резолюції Ради Безпеки ООН №1325 "Жінки. Мир. Безпека"».
-
30 жовтня 2025 р.
Гендерна рівність як ключовий вектор виховання майбутніх вчителів та медійників
30 жовтня 2025 року викладачі та студенти кафедри української та слов’янської філології та журналістики ХДУ долучилися до підсумкового круглого стілу, присвяченого аналізу результатів реалізації комунікаційної кампанії «Жінки. Мир. Безпека» в регіоні.
-
28 жовтня 2025 р.
Викладачка кафедри Тамара Мандич взяла участь у Круглому столі «Херсонщина говорить українською: ідентичність і незламність»
28 жовтня викладачка кафедри української і слов'янської філології та журналістики Тамара Мандич взяла участь у Круглому столі «Херсонщина говорить українською: ідентичність і незламність». Виступ був присвячений мовним особливостям медіапростору Херсонщини.
-
27 жовтня 2025 р.
Радіодиктант національної єдності - 2025!
Традиційно однією із локацій написання Радіодиктанту національної єдності в Херсонському державному університеті стала кафедра української і слов'янської філології та журналістики 💙💛
-
16 жовтня 2025 р.
Як протидіяти ксенофобії: студенти-журналісти долучилися до лекції про мову ворожнечі
16 жовтня, студенти спеціальності «Журналістика» разом із гарантом освітньої програми Соломахіним А.Ф. відвідали онлайн-лекцію «Як протидіяти ксенофобії в умовах війни. Медійний аспект».
-
12 червня 2025 р.
12 червня 2025 року розпочала роботу екзаменаційна комісія з атестації здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти
12 червня 2025 року на факультеті української й іноземної філології та журналістики Херсонського державного університету розпочала роботу екзаменаційна комісія з атестації здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Свої знання сьогодні демонструють здобувачі спеціальностей 035 Філологія та 014 Середня освіта (Мова і література (українська)), складаючи підсумковий фаховий іспит.
Це – відповідальний і символічний момент, що підбиває підсумки чотирьох років навчання, формування професійної компетентності та любові до слова, мови, літератури. Іспит — не лише перевірка знань, а й можливість заявити про себе як про майбутнього вчителя, філолога, дослідника мови та культури. Атестація стала простором, де здобувачі мають шанс продемонструвати глибину фахового мислення, вміння аргументувати, аналізувати й творити.
До складу екзаменаційної комісії увійшли провідні науковці: голова комісії — докторка педагогічних наук, професорка, в.о. завідувача кафедри української мови Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Лілія Володимирівна Рускуліс; заступник голови — доктор філологічних наук, професор кафедри української і слов’янської філології та журналістики Володимир Павлович Олексенко. У роботі комісії беруть участь кандидатка педагогічних наук, доцентка Лідія Григорівна Бондаренко та кандидат філологічних наук, доцент Андрій Федорович Соломахін. Екзаменатором з педагогіки та психології є докторка педагогічних наук, професорка Валентина Леонідівна Федяєва. Обов’язки секретаря виконує старша лаборантка кафедри української і слов’янської філології та журналістики Марина Віталіївна Ревенюк.
А вже 17 червня 2025 року на факультеті відбудеться захист кваліфікаційних робіт здобувачів спеціальності 061 Журналістика. Це ще один важливий етап, під час якого молоді журналісти представлять результати власних досліджень, творчих проєктів та аналітичних розвідок.
Бажаємо всім здобувачам впевненості, зосередженості й гідного представлення своїх знань і вмінь. Членам комісії — конструктивної співпраці, об’єктивності та академічного задоволення від спілкування з молодими фахівцями. Успіхів і натхнення кожному на цьому завершальному, але надзвичайно важливому етапі навчального шляху!
-
22 травня 2025 р.
Cтудентка 3 курсу спеціальності Журналістика взяла участь у презентації книги
"Коли не стукають у двері" - книга про життя в російській окупації, співавторами якої стали студенти ХДУ. Днями студентка 3 курсу спеціальності Журналістика факультету української й іноземної філології та журналістики Валентина Пестушко (Федорчук) взяла участь у презентації книги в Ізмаїлі. Збірку представили студентам Ізмаїльського державного гуманітарного університету.
"Для мене ця збірка стала можливістю закарбувати емоції, які я відчувала після виїзду з окупації в тексті, адже з часом деякі моменти стираються з пам'яті. Я би хотіла, щоб Ви знали про окупацію лише з цієї книги. Впевнена, що вона допоможе краще зрозуміти людей, які пережили жахи окупації та розділити їхній досвід.", — з такими словами Валентина звернулась до аудиторії.
Найближчим часом презентації збірки плануються в різних містах України, в них візьмуть участь інші співавтори, які є студентами Херсонського державного університету.
-
11 квітня 2025 р.
ІV Всеукраїнська методична майстерня сучасного вчителя-словесника: день третій
Про можливості штучного інтелекту в освітньому процесі присутні дізналися завдяки досвіду Олени Попової (Київський національний лінгвістичний університет) та Лариси Макаренко (Східноукраїнський національний університет ім.В.Даля).
Олена Попова звернула увагу на особливості формування запитів і продемонструвала використання інструментів ШІ на прикладах Canva, Copilot, Consensus, ChatGPT, Gemini, Gamma - ці та інші ресурси сьогодні є помічниками і для освітян.
Однак, крім таких переваг, як генерування контенту чи автоматизація рутинних процесів, мають місце й ризики, пов'язані з дотриманням принципів доброчесності та якістю згенерованих матеріалів.
Про власний досвід використання ШІ присутні говорили наприкінці зустрічі. І, звісно, упевнилися в тому, що ще чимало тем варто варто обговорити вже в межах наступної Майстерні, яку мріємо провести в Херсоні💙💛
-
10 квітня 2025 р.
ІV Всеукраїнська методична майстерня сучасного вчителя-словесника: день другий
Сьогоднішні зустрічі в межах Майстерні були сповнені практичними порадами, а ще - приємними спогадами, адже спікерками виступили випускниці-філологині Херсонського державного університету!
Алєся Панько, яка зараз працює в київській Спеціалізованій школі №52, поділилася тим, як популяризує українську мову серед учнів, продемонструвала приклади їх креативної роботи та запросила охочих перевірити знання філологічних цікавинок за допомогою Kahoot. А Марія Шпонька, яка є представницею херсонського НВК №56, ознайомила слухачів із цілим набором сучасних застосунків і платформ, що зроблять урок динамічним і цікавим на різних його етапах. Усі присутні попрацювали в сесійних залах над завданням і взяли собі на озброєння декілька нових цифрових інструментів.
Обговорення були жваві: яка зараз мовна ситуація і що найбільше мотивує сучасних учнів, як розвивати мовлення під час дистанційного навчання і яке місце ШІ в освітньому процесі, чи не втрачаємо "текстове" покоління і які ще виклики стоять перед учителем-словесником.
Дякуємо нашим спікеркам за чудові виступи, професійні поради та теплі слова на адресу наших викладачів!
-
9 квітня 2025 р.
ІV Всеукраїнська методична майстерня сучасного вчителя-словесника: день перший
Під модеруванням завідувачки кафедри української і слов'янської філології та журналістики ХДУ Світлана Климович розпочала роботу ІV Всеукраїнська методична майстерня сучасного вчителя-словесника. Із вітальними словами долучилися перший проректор Сергій Омельчук та деканеса факультету української й іноземної філології та журналістики ХДУ Ірина Гоштанар.
Ми мали цінну можливість разом зі студентами і лінгводидактами, філологами та вчителями-словесниками з різних куточків України почути мудрі настанови докторки педагогічних наук, професорки Марія Пентилюк.
У перший день спікерками виступили аспірантка Марії Іванівни - Юлія Косенко, яка презентувала власний досвід щодо вивчення іноземними слухачами української мови засобами онлайн-технологій, та кандидатка педагогічних наук, доцентка і представниця Стамбульського університету Ірина Кушнір, яка сфокусувала увагу присутніх на питаннях мовної свідомості та формуванні мовної особистості.
І, звісно ж, учасники Майстерні висловлювали вітання та теплі слова на адресу Марії Іванівни Пентилюк, у якої нещодавно був День народження! А завтра продовжимо роботу в межах ще двох вебінарів. Запрошуємо!
-
25 березня 2025 р.
Оновлена освітня програма: ключ до успіху в журналістиці
Викладачі кафедри української та слов’янської філології і журналістики провели засідання, присвячене перегляду та вдосконаленню освітньо-професійної програми спеціальності «Журналістика». Під час заходу учасники обговорили ключові аспекти оновлення програми, враховуючи сучасні виклики медіасфери та запити ринку праці. У обговоренні взяли участь завідувачка кафедри Світлана Климович, гарант ОП Журналістика – Андрій Соломахін, а також члени робочої групи Юлія Юріна, Оксана Попкова, Василь Загороднюк, Ірина Гайдаєнко, Тамара Мандич.
Учасники проаналізували зміст навчальних дисциплін, обговорили сучасний стан медіасфери та потреби ринку праці, а також визначили напрямки вдосконалення освітнього процесу.
Під час засідання акцент зробили на розвитку практичних навичок студентів, впровадженні цифрових технологій у навчальний процес і розширенні переліку тем, що охоплюють різні аспекти сучасної журналістики.
У процесі обговорення змісту ОП було враховано пропозиції викладачів і здобувачів освіти. Усі напрацювання стануть основою для формування оновленої освітньої програми, яка відповідатиме сучасним стандартам та запитам медіаіндустрії.
Автор – студент 3-го курсу спеціальності «Журналістика» Сипко Олександр.
-
13 лютого 2025 р.
Студенти-журналісти ХДУ взяли участь в онлайн-конференції, присвяченій 3-й річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
"Українські медіа під час війни: виклики, досвід, майбутнє" - масштабна міжнародна онлайн-конференція, ініційована Національною спілкою журналістів України.
До події долучились більш ніж 130 медійників з України та світу, щоб обговорити пройдений шлях української журналістики в умовах повномасштабної війни.
Зустріч модерували голова НСЖУ Сергій Томіленко та перша секретарка спілки Ліна Кущ.
“Під час цієї конференції ми шукаємо відповіді про наше спільне майбутнє та про роль професійної журналістики в цьому світі, який постійно змінюється”, - зазначив у вступному слові Сергій Томіленко.
Загалом під час 6 тематичних панельних дискусій для учасників виступили 20 спікерів. Обговорювали широкий спектр тем — від висвітлення збройних конфліктів сучасності до ментального здоров’я журналістів та історій медійників, які побували у полоні окупантів.
Також підіймали теми психічного виснаження, адаптацію до роботи в умовах війни, зміцнення економічної стійкості медіа, безпеку журналістів під час висвітлення подій у небезпечних зонах та утримання уваги міжнародної аудиторії до подій в Україні.
Загалом конференція стала своєрідним підсумком діяльності всіх українських медіа за три роки повномасштабної війни. Пропрацьовано ключові проблеми та виклики та окреслено плани на майбутнє.
Автори — студенти 3-го курсу спеціальності “Журналістика” Сипко Олександр та Костик Валерія
-
5 лютого 2025 р.
Як “етично” створювати матеріали: практичні поради від партнерів ХДУ
У середині січня цього року Комісія з журналістської етики, яка активно співпрацює з Херсонським державним університетом, презентувала своє 3-тє видання Практикуму з журналістської етики.
Чесно зізнаємось, до цього моменту особливо не доводилось глибоко занурюватись у тему етики, хіба що на конкретних заняттях під час навчання або коли брали участь у журналістських майстер-класах чи конкурсах. Проте ми розуміємо, що за прогалини в етиці доводиться суворо відповідати, тож вирішили підтягнути свої знання, замовивши практикум від КЖЕ.
Хоч посібник і має всього чотири розділи, їх наповнення є інформативно насиченим. Двоє із них висвітлюють більш традиційні проблеми журналістики, а саме найпоширеніші помилки в етиці та аспекти гендерної рівності, а також недискримінації в медіа.
Особливо привернуло нашу увагу на цих сторінках питання фактчекінгу, адже це — невід’ємна частина роботи сучасного журналіста.
“Тільки це дозволить протистояти фейкам, дезінформації та маніпуляціям”, - так автори описують важливість дотримання положень Кодексу журналістської етики щодо перевірки фактів та достовірності інформації.
Також видавці окремо зупинились і на відповідальності — найпершому, на що має звертати увагу журналіст при написанні матеріалу:
“Журналісти мають пам’ятати, що їхня відповідальність перед аудиторією під час війни підвищується. І ціна не тільки недостовірної, але і неправильно поданої інформації може бути надто високою”, - ці рядки влучно характеризують важливість цього стандарту для будь-якого медійника.
Сексизм, расизм та інші прояви дискримінації у медіа — ознаки непрофесійності та некомпетентності працівника, і це стосується не лише ЗМІ. Окремий розділ присвячено основним правилам дотримання гендерної рівності. Тези супроводжуються необхідними практичними прикладами, завдяки яким можемо розглянути та проаналізувати типові помилки журналістів як загальнонаціональних, так і регіональних видань.
Інша два розділи акцентують увагу вже на більш актуальних проблемах сьогодення — війна та штучний інтелект.
Хоч “війна ніколи не змінюється”, але ми маємо знати, як правильно її висвітлити, щоб уникнути однобокості та суб’єктивності у подачі матеріалів.
У цьому розділі представлено термінологічний словник, де можна знайти детальні роз’яснення понять “військовий” і “воєнний”, “конфлікт” і “війна” та інші. Також нас зацікавили поради про те, як писати про військовополонених та поранених і загиблих людей.
На нашу думку, це — найнеобхідніший розділ для нас, адже Херсонщина — це прифронтова зона, де кожен день ведуться бойові дії і нашим обов’язком є об’єктивне їх висвітлення.
Наразі штучний інтелект є світовим трендом, і у практикумі автори теж не оминули його увагою. Доцільність його використання журналістами та як етично застосовувати нові технології на практиці — про це йдеться в останньому розділі практикуму
Окремо, майже половину посібника, займають додатки, де містяться рекомендації з різних тем, які частково пов’язані за згаданими розділами, але це не впливає на їх значущість, тут теж є чимало аспектів, які має знати кожен медіафахівець.
Загалом, ознайомившись із виданням, можемо сказати, що це саме те, що необхідно нашим студентам-журналістам. Стисло, лаконічно, зрозуміло — так можна охарактеризувати змістове наповнення посібника.
Корисні поради, які супроводжуються відповідними прикладами дозволять глибоко і всебічно проаналізувати ситуацію, зробити висновки і головне — засвоїти їх.
Якщо бажаєте дізнатись більше інформації, то автори передбачили і це, додавши qr-коди з посиланнями на відео, практичні завдання, статті та інше.
Також до переваг занесемо актуальність інформації, адже навіть більш традиційні теми тут розглядаються крізь призму сучасних подій.
Окремо не можемо виокремити й візуал — він дійсно простий, але водночас захопливий, який демонструє повсякденну роботу журналістів і звичайно, приклади матеріалів для аналізу. Вдало підібрана кольорова палітра посібника теж тішить око.
Мінусів, чесно кажучи, не знайшли, професійність авторів та видавців дійсно на найвищому рівні, дякуємо партнерам за можливість глибше зануритись в етичну складову журналістики!
Дуже рекомендуємо ознайомитись із електронною версією практикуму. Впевнені, ви знайдете багато корисного, навіть якщо і не плануєте пов’язувати своє життя із журналістикою.
Автор — студент 3-го курсу спеціальності “Журналістика” Сипко Олександр.
-
20 грудня 2024 р.
Студенти-журналісти ХДУ долучились до Всеукраїнської онлайн-конференції "Уроки 2024: про стійкість українських медіа".
Спільно з гарантом освітньої програми “Журналістика” ХДУ Соломахіним Андрієм Федоровичем освітяни доєднались до обговорення важливих питань та викликів медійної сфери сьогодення.
У заході взяли участь провідні редактори, керівники медіа та телекомпаній, воєнні кореспонденти, фіксери, а також журналісти.
Теми конференції охопили різні аспекти роботи журналістів під час війни — як у зоні бойових дій, так і в умовах окупації. Крім того, гості поділились досвідом релокації редакцій і трансформацій медіа під час повномасштабного вторгнення.
Серед спікерів медіафоруму були й представники херсонських медіа, зокрема студентка 3-го курсу спеціальності "Журналістика" ХДУ та співробітниця “5 каналу” і радіо "X.ON" Валентина Пестушко, журналістка Анжела Слободян та головна редакторка видання “Кавун.City” Євгенія Вірлич.
Валентина Пестушко розповіла про особливості роботи на звільнених територіях. Вона акцентувала увагу на важливості місцевих медіа для підтримки як жителів правобережжя Херсонщини, так і наших людей на тимчасово окупованому лівобережжі регіону. Спікерка розглянула аспекти роботи журналіста на прифронтових територіях крізь призму радіо- і тележурналістики.
“X.ON — це наразі єдина локальна радіостанція, яка працює у деокупованому Херсоні. Ми віщаємо з самого Херсона, ми знаходимося у центрі подій, ми чуємо всі вибухи — це і є інформаційна потреба жителів нашого міста і нашого регіону у тому, що вони чують свої рідні голоси. Ми своїми голосами дістаємо аж до тимчасово окупованих територій. Це інколи є нашим пріоритетом при створенні нових проєктів, адже ми враховуємо потреби й українців, які знаходяться в окупації”, — розповідає Валентина.
Зі свого боку фахівчиня Анжела Слободян поділилась власним досвідом роботи на Херсонщині.
“Враховуючи те, що постійно відбуваються обстріли і з дронів закидують машини, а ми постійно користуємось технікою, щоб дістатись до респондентів, то ми намагаємось спланувати нашу поїздку так, щоб це було більш-менш безпечно. Найголовніше для медійників — безпека”, — зазначила журналістка.
Головна редакторка видання “Кавун.City” Євгенія Вірлич детально окреслила принципи створення медіаконтенту для тимчасово окупованих територій та загрози роботи в умовах окупації.
“Коли ми говоримо про те, що як писати про окупацію? Я розумію, що найперше, що треба сказати — про окупацію треба писати. Головне правило — не нашкодити. Завдання журналіста, який працює з темами про окупацію — це не нашкодити. Ми маємо нести відповідальність за ту інформацію, яку ми отримали і за те, як ми про це напишемо”, — підкреслила фахівчиня.
Загалом, конференція стала важливою платформою для обміну досвідом та ідеями між медіафахівцями різних регіонів України. Учасники підкреслили важливість підтримки та об’єднання зусиль для того, щоб забезпечити українців якісною інформацією у часи війни.
Організаторами Всеукраїнської онлайн-конференції "Уроки 2024: про стійкість українських медіа" виступили Національна спілка журналістів України спільно з Центрами журналістської солідарності НСЖУ.
Автор - студент III курсу спеціальності “Журналістика” Сипко Олександр
-
19 квітня 2024 р.
Студенти-журналісти ХДУ провели II студентський майстер-клас
19 квітня, у рамках круглого столу «Актуальні проблеми сучасного медійного простору в умовах російсько-української війни» студенти 261 та 361 груп спеціальності“Журналістика” провели II студентський майстер-клас на тему «Інсайти комунікації:сучасні стратегії успіху».
До заходу долучилися викладачі і студенти університету, а також абітурієнти та учні.
На початку зустрічі з вітальними словами виступили: деканеса факультету української й іноземної філології та журналістики Гоштанар Ірина Вікторівна, завідувачка кафедри української і слов’янської філології та журналістики Климович Світлана Миколаївна та гарант освітньої програми “Журналістика” Соломахін Андрій Федорович.
Розпочався майстер-клас із доповіді Софії Луценко на тему “Основи успішноїкомунікації”, де студентка окреслила ключові правила щодо підготовки до публічного
виступу. Також Софія розповіла про стратегії і тактики просування власного бренду у соцмережах.
“Стратегія успішності в соцмережах - це складний процес, який вимагає чіткого планування та систематичної роботи, хоч спочатку здається все дуже легко і просто. Але найголовніше — не бійтеся заявляти про себе та проявлятись, інакше вас ніхто не помітить”, — пояснює спікерка.
Другий виступ за авторства Валентини Нетребич відбувся на тему “Інтерв’ю як метод комунікації”. Валентина розклала по поличках основні види інтерв’ю, етапи його
проведення і прийоми, які треба використовувати для того аби досягти успіху. Також студентка запропонувала гостям пройти невеликий інтерактивний квест для закріплення знань про інтерв’ю.
“Інтерв’ю – це безпосередня комунікація, основним методом якої є запитання. Цей метод спілкування включає в себе багато різноманітних аспектів, проте в журналістиці є досить цікавим способом більше дізнатись про особистість респондента та створити на основі коментарів гостя класний матеріал”, — підсумувала свою доповідь спікерка.
Далі з доповіддю “Комунікація з публікою через камеру: робота кореспондента” виступила студентка та журналістка телеканалу “Суспільне: Одеса” Дар’я Бойкова, яка
розповіла про особливості роботи репортера з власного досвіду.
“Якщо ви готуєте якусь дуже емоційну тему, можливо чиюсь історію, і ви хочете розкрити це з багатьох сторін і хочете, щоб глядач відчув цю історію — ви маєте обов’язково дуже обережно її, по-перше, висвітлювати, по-друге, ви маєте розказати це так, щоб зрозумів кожен, що ви намагаєтесь донести цією історією і для того, щоб у ваших глядачів і слухачів виникли емоції”, — розповідає кореспондентка.
Завершив захід студент 261 групи Олександр Сипко своїм дослідженням на тему “Безпечна онлайн-комунікація”, де він проаналізував аспекти безпеки популярних месенджерів в Україні і надав учасникам рекомендації стосовно цифрової безпеки у сервісах для онлайн-комунікації. Також спікер представив цікаві альтернативи звичайним месенджерам для більш безпечного спілкування у мережі.
“…Під час війни тема збереження приватності та безпеки під час спілкування в інтернет-сервісах є дуже гострою <…> У наш час месенджери стали не лише інструментом для зв’язку, але і джерелом новин, загалом — невід’ємною частиною нашого життя. Проте, чи можемо ми бути впевнені, що наші повідомлення або навіть дані не потраплять у треті руки?”, — розповідає Олександр про предмет свого дослідження.
Учасники заходу були вражені такою великою кількістю корисної інформації. Спікерам було адресовано чимало слів подяки за їхній творчий та професійний підхід до
висвітлення тем.
Викладач ХДУ та письменник Василь Степанович Загороднюк в знак подяки присвятив
спікерам заходу такі віршовані рядки:
Є така у мене мрія,
Луценко знає це Софія.
Комунікаціє, я йду!
З Софією до ХДУ.
Узявсь за розум я віднині,
пишу Нетребич Валентині.
Відтепер — я респондент,
і є один такий момент:
запам’ятайте відтепер,
що є у нас інтерв'юер.
Вона вже камеру несе
знімає всіх, знімає все.
Попрошу Дар’ю хай мене,
ця камера не обмине.
Від Олександра Сипка
порада ось така:
побережіть життя своє
у цьому зміст і форма є.
Автор – Сипко Олександр, студент ІІ курсу спеціальності Журналістика
-