Викладачі та здобувачі спеціальності 061 «Журналістика» кафедри української і слов’янської філології та журналістики Херсонського державного університету долучилися до онлайн-вебінару «Штучний інтелект в роботі медіа: дата-журналістика, політики редакції та безпека».
Захід відбувся в межах міжнародної кампанії «16 днів проти гендерно зумовленого насильства».
Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що для України просування тематики гендерної рівності є сталим пріоритетом. Сама тема вебінару була не випадковою,жінки-журналістки в усьому світі стикаються з подвійною загрозою: професійними ризиками та загрозами, зумовленими їхньою статтю.
Як зазначила Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Ольга Герасим’юк: «Ми частіше почали говорити, що ШІ приносить певні ризики та відчуваємо, як він впливає на безпеку, на права кожного з нас». Медіа стали прямою мішенню кібератак, а дослідження підтверджують, що багато атак спрямовані на психологічний тиск, що призводить до стресу, тривожності та самоцензури.
Під час своєї доповіді про «Алгоритми ненависті. Як ШІ-боти просувають свої наративи та змінюють тон онлайн-дискусій» Юлія Дукач (OpenMinds) пояснила, що боти - це роботизовані алгоритми, які використовують ШІ для скрейпінгу контенту, рекламного шахрайства та спаму. Ключовий інсайт для журналістів: ніколи не варто вступати в суперечку з ботом, адже це лише дає йому прекрасний майданчик для просування своїх аргументів і, зокрема, російських наративів.
Технологія ШІ розвивається дуже швидко. Програма фактично відкриває акаунт, керує ним, створює унікальний контент, репостить та реагує на коментарі. Це і є перехід від звичайних генераторів коментарів до агентного ШІ. Повноцінний тролінг працює цілодобово, швидше та дешевше, ніж людина, і, що найважливіше, програм для автоматизованого виявлення такого рівня ботів не існує.
Наступна доповідь була присвячена розробці редакційної політики щодо використання ШІ, яку представила Тетяна Авдєєва, старша юристка Лабораторії цифрової безпеки. Вона пояснила, що політика - це не просто документ на сайті, а засаднича річ і комунікація, яка декларує підхід редакції для зовнішньої аудиторії, а інструкції – це гнучкий, робочий документ під конкретний інструмент.
Спікерка акцентувала на головному питанні: Чи не буде впровадження ШІ покладати на працівників більше навантаження? Адже потрібно писати промпт, перевіряти дані, джерела та переписувати все власноруч.
«Через 5-10 років ми не матимемо спеціалістів середнього та сеніор-рівня, які будуть рухати нашу редакцію до нових цілей. Бо це люди, яких ми вирощуємо зараз. Наш інтерес – навчати молодих журналістів» – Тетяна Авдєєва.
Серед ключових рекомендацій для редакцій було виділено: визначити «червоні лінії» (що генерувати не можна), розробити уніфіковану систему маркування усього, що містить елементи ШІ, навіть якщо це невеликий фрагмент тексту, а також призначити відповідальну особу, яка адмініструє ці процеси.
Завершив вебінар Сергій Міхальков, дата-аналітик TEXTY.ORG.UA, який поділився досвідом команди щодо викриття, як ШІ і TikTok створюють фейкові образи відомих українських журналісток. Тому студентам варто освоювати інструменти перевірки, наприклад, розширення Hiya Deepfake Voice Detector, що допомагає виявити несправжнє аудіо.
Участь у такому заході для студентів ХДУ є безцінним досвідом. Адже це можливість глибше зрозуміти сучасні виклики професії журналіста, усвідомити ризики, пов’язані з цифровими технологіями, та побачити практичні шляхи їх подолання.
Авторка матеріалу – Дар’я Букаєва, студентка спеціальності «Журналістика» Херсонського державного університету.
Можливості: Версія для друку Відправити другу