Херсонський державний унiверситет

Про можливості штучного інтелекту в освітньому процесі присутні дізналися завдяки досвіду Олени Попової (Київський національний лінгвістичний університет) та Лариси Макаренко (Східноукраїнський національний університет ім.В.Даля).

Олена Попова звернула увагу на особливості формування запитів і продемонструвала використання інструментів ШІ на прикладах Canva, Copilot, Consensus, ChatGPT, Gemini, Gamma - ці та інші ресурси сьогодні є помічниками і для освітян.

Однак, крім таких переваг, як генерування контенту чи автоматизація рутинних процесів, мають місце й ризики, пов'язані з дотриманням принципів доброчесності та якістю згенерованих матеріалів.

Про власний досвід використання ШІ присутні говорили наприкінці зустрічі. І, звісно, упевнилися в тому, що ще чимало тем варто варто обговорити вже в межах наступної Майстерні, яку мріємо провести в Херсоні💙💛

Сьогоднішні зустрічі в межах Майстерні були сповнені практичними порадами, а ще - приємними спогадами, адже спікерками виступили випускниці-філологині Херсонського державного університету!

Алєся Панько, яка зараз працює в київській Спеціалізованій школі №52, поділилася тим, як популяризує українську мову серед учнів, продемонструвала приклади їх креативної роботи та запросила охочих перевірити знання філологічних цікавинок за допомогою Kahoot. А Марія Шпонька, яка є представницею херсонського НВК №56, ознайомила слухачів із цілим набором сучасних застосунків і платформ, що зроблять урок динамічним і цікавим на різних його етапах. Усі присутні попрацювали в сесійних залах над завданням і взяли собі на озброєння декілька нових цифрових інструментів.

Обговорення були жваві: яка зараз мовна ситуація і що найбільше мотивує сучасних учнів, як розвивати мовлення під час дистанційного навчання і яке місце ШІ в освітньому процесі, чи не втрачаємо "текстове" покоління і які ще виклики стоять перед учителем-словесником.

Дякуємо нашим спікеркам за чудові виступи, професійні поради та теплі слова на адресу наших викладачів!

Під модеруванням завідувачки кафедри української і слов'янської філології та журналістики ХДУ Світлана Климович розпочала роботу ІV Всеукраїнська методична майстерня сучасного вчителя-словесника. Із вітальними словами долучилися перший проректор Сергій Омельчук та деканеса факультету української й іноземної філології та журналістики ХДУ Ірина Гоштанар.

Ми мали цінну можливість разом зі студентами і лінгводидактами, філологами та вчителями-словесниками з різних куточків України почути мудрі настанови докторки педагогічних наук, професорки Марія Пентилюк.

У перший день спікерками виступили аспірантка Марії Іванівни - Юлія Косенко, яка презентувала власний досвід щодо вивчення іноземними слухачами української мови засобами онлайн-технологій, та кандидатка педагогічних наук, доцентка і представниця Стамбульського університету Ірина Кушнір, яка сфокусувала увагу присутніх на питаннях мовної свідомості та формуванні мовної особистості.

І, звісно ж, учасники Майстерні висловлювали вітання та теплі слова на адресу Марії Іванівни Пентилюк, у якої нещодавно був День народження! А завтра продовжимо роботу в межах ще двох вебінарів. Запрошуємо!

Викладачі кафедри української та слов’янської філології і журналістики провели засідання, присвячене перегляду та вдосконаленню освітньо-професійної програми спеціальності «Журналістика». Під час заходу учасники обговорили ключові аспекти оновлення програми, враховуючи сучасні виклики медіасфери та запити ринку праці. У обговоренні взяли участь завідувачка кафедри Світлана Климович, гарант ОП Журналістика – Андрій Соломахін, а також члени робочої групи Юлія Юріна, Оксана Попкова, Василь Загороднюк, Ірина Гайдаєнко, Тамара Мандич.

Учасники проаналізували зміст навчальних дисциплін, обговорили сучасний стан медіасфери та потреби ринку праці, а також визначили напрямки вдосконалення освітнього процесу.

Під час засідання акцент зробили на розвитку практичних навичок студентів, впровадженні цифрових технологій у навчальний процес і розширенні переліку тем, що охоплюють різні аспекти сучасної журналістики.

У процесі обговорення змісту ОП було враховано пропозиції викладачів і здобувачів освіти. Усі напрацювання стануть основою для формування оновленої освітньої програми, яка відповідатиме сучасним стандартам та запитам медіаіндустрії.

Автор – студент 3-го курсу спеціальності «Журналістика» Сипко Олександр.

"Українські медіа під час війни: виклики, досвід, майбутнє" - масштабна міжнародна онлайн-конференція, ініційована Національною спілкою журналістів України.

До події долучились більш ніж 130 медійників з України та світу, щоб обговорити пройдений шлях української журналістики в умовах повномасштабної війни.

Зустріч модерували голова НСЖУ Сергій Томіленко та перша секретарка спілки Ліна Кущ.

“Під час цієї конференції ми шукаємо відповіді про наше спільне майбутнє та про роль професійної журналістики в цьому світі, який постійно змінюється”, - зазначив у вступному слові Сергій Томіленко.

Загалом під час 6 тематичних панельних дискусій для учасників виступили 20 спікерів. Обговорювали широкий спектр тем — від висвітлення збройних конфліктів сучасності до ментального здоров’я журналістів та історій медійників, які побували у полоні окупантів.

Також підіймали теми психічного виснаження, адаптацію до роботи в умовах війни, зміцнення економічної стійкості медіа, безпеку журналістів під час висвітлення подій у небезпечних зонах та утримання уваги міжнародної аудиторії до подій в Україні.

Загалом конференція стала своєрідним підсумком діяльності всіх українських медіа за три роки повномасштабної війни. Пропрацьовано ключові проблеми та виклики та окреслено плани на майбутнє.

Автори — студенти 3-го курсу спеціальності “Журналістика” Сипко Олександр та Костик Валерія

У середині січня цього року Комісія з журналістської етики, яка активно співпрацює з Херсонським державним університетом, презентувала своє 3-тє видання Практикуму з журналістської етики.

Чесно зізнаємось, до цього моменту особливо не доводилось глибоко занурюватись у тему етики, хіба що на конкретних заняттях під час навчання або коли брали участь у журналістських майстер-класах чи конкурсах. Проте ми розуміємо, що за прогалини в етиці доводиться суворо відповідати, тож вирішили підтягнути свої знання, замовивши практикум від КЖЕ.

Хоч посібник і має всього чотири розділи, їх наповнення є інформативно насиченим. Двоє із них висвітлюють більш традиційні проблеми журналістики, а саме найпоширеніші помилки в етиці та аспекти гендерної рівності, а також недискримінації в медіа.

Особливо привернуло нашу увагу на цих сторінках питання фактчекінгу, адже це — невід’ємна частина роботи сучасного журналіста.

“Тільки це дозволить протистояти фейкам, дезінформації та маніпуляціям”, - так автори описують важливість дотримання положень Кодексу журналістської етики щодо перевірки фактів та достовірності інформації.

Також видавці окремо зупинились і на відповідальності — найпершому, на що має звертати увагу журналіст при написанні матеріалу:

“Журналісти мають пам’ятати, що їхня відповідальність перед аудиторією під час війни підвищується. І ціна не тільки недостовірної, але і неправильно поданої інформації може бути надто високою”, - ці рядки влучно характеризують важливість цього стандарту для будь-якого медійника.

Сексизм, расизм та інші прояви дискримінації у медіа — ознаки непрофесійності та некомпетентності працівника, і це стосується не лише ЗМІ. Окремий розділ присвячено основним правилам дотримання гендерної рівності. Тези супроводжуються необхідними практичними прикладами, завдяки яким можемо розглянути та проаналізувати типові помилки журналістів як загальнонаціональних, так і регіональних видань.

Інша два розділи акцентують увагу вже на більш актуальних проблемах сьогодення — війна та штучний інтелект.

Хоч “війна ніколи не змінюється”, але ми маємо знати, як правильно її висвітлити, щоб уникнути однобокості та суб’єктивності у подачі матеріалів.

У цьому розділі представлено термінологічний словник, де можна знайти детальні роз’яснення понять “військовий” і “воєнний”, “конфлікт” і “війна” та інші. Також нас зацікавили поради про те, як писати про військовополонених та поранених і загиблих людей.

На нашу думку, це — найнеобхідніший розділ для нас, адже Херсонщина — це прифронтова зона, де кожен день ведуться бойові дії і нашим обов’язком є об’єктивне їх висвітлення.

Наразі штучний інтелект є світовим трендом, і у практикумі автори теж не оминули його увагою. Доцільність його використання журналістами та як етично застосовувати нові технології на практиці — про це йдеться в останньому розділі практикуму

Окремо, майже половину посібника, займають додатки, де містяться рекомендації з різних тем, які частково пов’язані за згаданими розділами, але це не впливає на їх значущість, тут теж є чимало аспектів, які має знати кожен медіафахівець.

Загалом, ознайомившись із виданням, можемо сказати, що це саме те, що необхідно нашим студентам-журналістам. Стисло, лаконічно, зрозуміло — так можна охарактеризувати змістове наповнення посібника.

Корисні поради, які супроводжуються відповідними прикладами дозволять глибоко і всебічно проаналізувати ситуацію, зробити висновки і головне — засвоїти їх.

Якщо бажаєте дізнатись більше інформації, то автори передбачили і це, додавши qr-коди з посиланнями на відео, практичні завдання, статті та інше.

Також до переваг занесемо актуальність інформації, адже навіть більш традиційні теми тут розглядаються крізь призму сучасних подій.

Окремо не можемо виокремити й візуал — він дійсно простий, але водночас захопливий, який демонструє повсякденну роботу журналістів і звичайно, приклади матеріалів для аналізу. Вдало підібрана кольорова палітра посібника теж тішить око.

Мінусів, чесно кажучи, не знайшли, професійність авторів та видавців дійсно на найвищому рівні, дякуємо партнерам за можливість глибше зануритись в етичну складову журналістики!

Дуже рекомендуємо ознайомитись із електронною версією практикуму. Впевнені, ви знайдете багато корисного, навіть якщо і не плануєте пов’язувати своє життя із журналістикою.

Автор — студент 3-го курсу спеціальності “Журналістика” Сипко Олександр.

Спільно з гарантом освітньої програми “Журналістика” ХДУ Соломахіним Андрієм Федоровичем освітяни доєднались до обговорення важливих питань та викликів медійної сфери сьогодення.

У заході взяли участь провідні редактори, керівники медіа та телекомпаній, воєнні кореспонденти, фіксери, а також журналісти.

Теми конференції охопили різні аспекти роботи журналістів під час війни — як у зоні бойових дій, так і в умовах окупації. Крім того, гості поділились досвідом релокації редакцій і трансформацій медіа під час повномасштабного вторгнення.

Серед спікерів медіафоруму були й представники херсонських медіа, зокрема студентка 3-го курсу спеціальності "Журналістика" ХДУ та співробітниця “5 каналу” і радіо "X.ON" Валентина Пестушко, журналістка Анжела Слободян та головна редакторка видання “Кавун.City” Євгенія Вірлич.

Валентина Пестушко розповіла про особливості роботи на звільнених територіях. Вона акцентувала увагу на важливості місцевих медіа для підтримки як жителів правобережжя Херсонщини, так і наших людей на тимчасово окупованому лівобережжі регіону. Спікерка розглянула аспекти роботи журналіста на прифронтових територіях крізь призму радіо- і тележурналістики.

“X.ON — це наразі єдина локальна радіостанція, яка працює у деокупованому Херсоні. Ми віщаємо з самого Херсона, ми знаходимося у центрі подій, ми чуємо всі вибухи — це і є інформаційна потреба жителів нашого міста і нашого регіону у тому, що вони чують свої рідні голоси. Ми своїми голосами дістаємо аж до тимчасово окупованих територій. Це інколи є нашим пріоритетом при створенні нових проєктів, адже ми враховуємо потреби й українців, які знаходяться в окупації”, — розповідає Валентина.

Зі свого боку фахівчиня Анжела Слободян поділилась власним досвідом роботи на Херсонщині.

“Враховуючи те, що постійно відбуваються обстріли і з дронів закидують машини, а ми постійно користуємось технікою, щоб дістатись до респондентів, то ми намагаємось спланувати нашу поїздку так, щоб це було більш-менш безпечно. Найголовніше для медійників — безпека”, — зазначила журналістка.

Головна редакторка видання “Кавун.City” Євгенія Вірлич детально окреслила принципи створення медіаконтенту для тимчасово окупованих територій та загрози роботи в умовах окупації.

“Коли ми говоримо про те, що як писати про окупацію? Я розумію, що найперше, що треба сказати — про окупацію треба писати. Головне правило — не нашкодити. Завдання журналіста, який працює з темами про окупацію — це не нашкодити. Ми маємо нести відповідальність за ту інформацію, яку ми отримали і за те, як ми про це напишемо”, — підкреслила фахівчиня.

Загалом, конференція стала важливою платформою для обміну досвідом та ідеями між медіафахівцями різних регіонів України. Учасники підкреслили важливість підтримки та об’єднання зусиль для того, щоб забезпечити українців якісною інформацією у часи війни.

Організаторами Всеукраїнської онлайн-конференції "Уроки 2024: про стійкість українських медіа" виступили Національна спілка журналістів України спільно з Центрами журналістської солідарності НСЖУ.

Автор - студент III курсу спеціальності “Журналістика” Сипко Олександр

19 квітня, у рамках круглого столу «Актуальні проблеми сучасного медійного простору в умовах російсько-української війни» студенти 261 та 361 груп спеціальності“Журналістика” провели II студентський майстер-клас на тему «Інсайти комунікації:сучасні стратегії успіху».

До заходу долучилися викладачі і студенти університету, а також абітурієнти та учні.

На початку зустрічі з вітальними словами виступили: деканеса факультету української й іноземної філології та журналістики Гоштанар Ірина Вікторівна, завідувачка кафедри української і слов’янської філології та журналістики Климович Світлана Миколаївна та гарант освітньої програми “Журналістика” Соломахін Андрій Федорович.

Розпочався майстер-клас із доповіді Софії Луценко на тему “Основи успішноїкомунікації”, де студентка окреслила ключові правила щодо підготовки до публічного

виступу. Також Софія розповіла про стратегії і тактики просування власного бренду у соцмережах.

“Стратегія успішності в соцмережах - це складний процес, який вимагає чіткого планування та систематичної роботи, хоч спочатку здається все дуже легко і просто. Але найголовніше — не бійтеся заявляти про себе та проявлятись, інакше вас ніхто не помітить”, — пояснює спікерка.

Другий виступ за авторства Валентини Нетребич відбувся на тему “Інтерв’ю як метод комунікації”. Валентина розклала по поличках основні види інтерв’ю, етапи його

проведення і прийоми, які треба використовувати для того аби досягти успіху. Також студентка запропонувала гостям пройти невеликий інтерактивний квест для закріплення знань про інтерв’ю.

“Інтерв’ю – це безпосередня комунікація, основним методом якої є запитання. Цей метод спілкування включає в себе багато різноманітних аспектів, проте в журналістиці є досить цікавим способом більше дізнатись про особистість респондента та створити на основі коментарів гостя класний матеріал”, — підсумувала свою доповідь спікерка.

Далі з доповіддю “Комунікація з публікою через камеру: робота кореспондента” виступила студентка та журналістка телеканалу “Суспільне: Одеса” Дар’я Бойкова, яка

розповіла про особливості роботи репортера з власного досвіду.

“Якщо ви готуєте якусь дуже емоційну тему, можливо чиюсь історію, і ви хочете розкрити це з багатьох сторін і хочете, щоб глядач відчув цю історію — ви маєте обов’язково дуже обережно її, по-перше, висвітлювати, по-друге, ви маєте розказати це так, щоб зрозумів кожен, що ви намагаєтесь донести цією історією і для того, щоб у ваших глядачів і слухачів виникли емоції”, — розповідає кореспондентка.

Завершив захід студент 261 групи Олександр Сипко своїм дослідженням на тему “Безпечна онлайн-комунікація”, де він проаналізував аспекти безпеки популярних месенджерів в Україні і надав учасникам рекомендації стосовно цифрової безпеки у сервісах для онлайн-комунікації. Також спікер представив цікаві альтернативи звичайним месенджерам для більш безпечного спілкування у мережі.

“…Під час війни тема збереження приватності та безпеки під час спілкування в інтернет-сервісах є дуже гострою <…> У наш час месенджери стали не лише інструментом для зв’язку, але і джерелом новин, загалом — невід’ємною частиною нашого життя. Проте, чи можемо ми бути впевнені, що наші повідомлення або навіть дані не потраплять у треті руки?”, — розповідає Олександр про предмет свого дослідження.

Учасники заходу були вражені такою великою кількістю корисної інформації. Спікерам було адресовано чимало слів подяки за їхній творчий та професійний підхід до

висвітлення тем.

Викладач ХДУ та письменник Василь Степанович Загороднюк в знак подяки присвятив

спікерам заходу такі віршовані рядки:

Є така у мене мрія,

Луценко знає це Софія.

Комунікаціє, я йду!

З Софією до ХДУ.

Узявсь за розум я віднині,

пишу Нетребич Валентині.

Відтепер — я респондент,

і є один такий момент:

запам’ятайте відтепер,

що є у нас інтерв'юер.

Вона вже камеру несе

знімає всіх, знімає все.

Попрошу Дар’ю хай мене,

ця камера не обмине.

Від Олександра Сипка

порада ось така:

побережіть життя своє

у цьому зміст і форма є.

Автор – Сипко Олександр, студент ІІ курсу спеціальності Журналістика

Сьогодні, 18 квітня, відбувся круглий стіл “Актуальні проблеми сучасного медійного простору в

умовах російсько-української війни”, спікерами якого виступили Сергій Нікітенко та Денис Путінцев.

Сергій Нікітенко розкрив деталі кропіткої праці журналіста на деокупованих територіях та пояснив

за яких обставин можна й потрібно порушувати правила публікації матеріалів із червоних зон.

Журналіст наголосив і на важливості висвітлення питання деокупованих територій, зокрема на

іноземну аудиторію. За його словами, це не тільки допомагає аудиторії дізнатись про деокуповані

села, але й самим громадам це вигідно: “.. донори, які є фактично основним "поставщиком" зараз

якогось ресурсу для цих зруйнованих громад, вони теж читають медіа...”.

Наступний спікер – Денис Путінцев розповів про особистий бренд та основні фактори, якими можна

заохочувати людей до перегляду вашого контенту. Медіаексперт виділив правило 5-ти С, а саме:

“Смерть”, “Страх”, “Секс”, “Сміх” та “Скандал”. Також спільно з учасниками заходу обговорили на яких

платформах краще працювати і розвивати свій бренд.

Спікер надав загальні рекомендації, які потрібні для успішної реалізації власного проєкту: «Перше –

філософське, зрозуміти, що світ змінився. Друге – цинічне, зрозуміти, що він змінився, можливо, не

найкраще. Третє – професійне ... зараз щохвилини потрібно розвиватися, щохвилини потрібно

здобувати знання, бо світ змінився і він дуже оперативний ... Четверте – потрібно розуміти, що зараз

журналісти, медійники – це не просто люди, які продукують інформацію, аналізують, це теж зірки, у

будь-якому контексті ... П’яте – це розуміння того, що немає поганих коментарів, інформації і немає

гарних коментарів та інформації, є тільки спосіб, яким ти користуєшся, як ти їх використовуєш для

розвитку свого особистого бренду. Це нормально комусь не подобатись, не нормально взагалі, якщо

всім на тебе пофіг...”.

Нагадуємо, що вже завтра, 19 квітня о 10:40 пройде II студентський майстерклас «Інсайти комунікації:

сучасні стратегії успіху». Запрошуємо доєднатись!

Авторки: Вікторія Ільченко, Софія Луценко

3-денний марафон буде тривати з 09 по 11 квітня 2024 року на платформі Zoom.

Організатором заходу виступила кафедра української і слов’янської філології та журналістики факультету української й іноземної філології та журналістики за сприянням Лінгвістично освітньо-наукового центру Херсонського державного університету.

Користуючись нагодою зустрітися в цифровому просторі, гості та спікери Всеукраїнської майстерні привітали докторку педагогічних наук, професорку кафедри української і слов’янської філології та журналістики Херсонського державного університету, заслужену діячку науки і техніки України – Марію Іванівну Пентилюк з Днем народження!

Символічно, що саме Марія Іванівна своєю доповіддю розпочала роботу майстерні, окресливши тенденції розвитку сучасної української лінгводидактики.

До слова долучилася Олена Семеног, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, яка розповіла про етноестетику мови української родини.

Не пропустіть доповіді інших учасників майстерні, зокрема: 10 квітня Світлана Ахмад розкриє тему “Цифрові інструменти дистанційного уроку української мови”, Лілія Рускуліс презентує усемережеві сервіси для створення інфографіки.

У програмі на 11 квітня передбачений виступ Олесі Слижук на тему “Українська література в НУШ: компетентнісний потенціал та новий зміст”, а Альона Савостіна розповість про “Інструментарій сучасного уроку української мови”. Завершить марафон Марія Шпонька з темою “Онлайн-дошка (Padlet) в освітньому процесі. Створення інтерактивних ігор у програмі Wordwall”.

Долучитися до окреслених заходів можна за посиланням

https://ksu-ks-ua.zoom.us/j/8080839333?pwd=VEE1V3AvSXNUYnd2OWVCZkNyMjlrUT09

Ідентифікатор: 808 083 9333 Код доступу: 202223

Дата проведення 09‒11 квітня 2024 року.

5 березня відбувся 2-й онлайн-вебінар у рамках проєкту “Розбудова толерантного

інформаційного простору регіональними медіа” під назвою “Техніка перевірки фактів у

боротьбі з дезінформацією для підготовки інформаційно - аналітичних матеріалів”.

Перший модуль мав назву “Хто і для чого створює фейки”, де експерт медіа-центру

«Одеська політична платформа» Юрій Христензен розповів учасникам вебінару про

історію радянської та російської пропаганди, навів приклади пропагандистських

кампаній цих двох режимів та провів паралелі між ними. Учасники заходу відзначили

цікаві та інформативні інфографіки та діаграми, які використовував пан Юрій під час

доповіді.

У другому модулі під назвою “Викриття фейків та маніпуляції” співзасновниця проєкту

StopFake Ольга Юркова навчила журналістів алгоритмам протидії дезінформації та

ознайомила учасників з інструментами для викриття фейків та маніпуляцій. Значну

частину часу тренерка приділила аналізу та спростуванню стереотипів, які нині

панують в українському суспільстві.

Нагадаємо, що 22 лютого у рамках проєкту “Розбудова толерантного інформаційного

простору регіональними медіа” стартувала серія освітніх вебінарів, організатором яких

є ВОГО “Вінницький прес-клуб” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем

(IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від

уряду Великої Британії (UKAID). Координаторкою проєкту є Світлана Шевчук.

Наступний вебінар на тему: «Публічний діалог: особливості рівного охоплення всіх груп

населення і роль ЗМІ у його побудові» відбудеться 15 березня.

Автор – Сипко Олександр, студент ІІ курсу спеціальності Журналістика

Як не вестись на фейки?

 Студентка 2 курсу Херсонського державного університету спеціальності Журналістика Валентина Пестушко (Федорчук) провела тренінг з фактчекінгу для херсонців у освітньому тренінговому центрі «СВОЄ».

 Авторська програма містила у собі теоретичну та практичну частини.

Протягом двох годин разом з учасниками дізналися:

• на що звернути увагу перед тим, як довіритися новині та поширити їй;

• як відрізнити діпфейк від справжнього відео;

• що таке «патріотичні» фейки та чим вони небезпечні;

• як визначити з якої країни адміністратори групи у Фейсбуці, та яким джерелам можна довіряти.

 Отримані навички застосували на практичних кейсах. Також, з учасниками старшого віку, разом налаштували месенджери для того, аби вберегти свої акаунти від шахраїв

 Сьогодні ворог веде масштабну інформаційну війну, в якій наша зброя - медіаграмотність!

У рамках проєкту міжнародної співпраці, підтриманого Національною спілкою журналістів України, у Хорватії побувала делегація з 6-ти українських журналістів.

До її складу увійшла студентка ХДУ спеціальності Журналістика Валентина Пестушко (Федорчук).

Протягом тижня українські медійники обговорювали виклики, які постали перед ними, роботу в умовах війни. Також провели низку зустрічей з дипломатами, хорватськими студентами, професорами із США та президенткою Європейської федерації журналістів Майєю Север.

Під час поїздки наша студентка мала змогу поспілкуватися з українцями та херсонцями, які через російську збройну агресію вимушено переселилися до Хорватії.

Ми пишаємося тим студентка Херсонського державного університету представляла інтереси України та нашого міста на міжнародному рівні.

14 лютого у м. Львові за підтримки Харківського прес-клубу стартував 3-денний тренінг на тему: "Інструменти роботи осінтера". До участі у заході доєдналися студенти та викладачі спеціальності Журналістика Херсонського державного університету. Попереду 3 дні насиченої роботи, дискусій, цікавих та творчих завдань. Програма тренінгу присвячена специфіці проведення журналістських розслідувань, збору інформації та роботі з нею, параметрам OSINT-дослідження: ідентифікації, геолокації, визначенню часу, пошуку інформації з відкритих реєстрів тощо. Крім того учасники тренінгу матимуть можливість ознайомитися з онлайновими ресурсами для створення і редагування інфографіки.

16 листопада в Україні відмічають День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Це ті ниточки, які поєднують українців, стираючи кордони, дозволяють оперативно отримувати інформацію, ділитися нею, підтримувати один одного у скруті. У час повномасштабного російського вторгнення представники ЗМІ самовіддано та героїчно тримають інформаційну оборону.

Херсонський державний університет, будучи колискою журналістики південного регіону, вже не один рік виховує гідні покоління медійників. З 2005 року на факультеті української філології було відкрито спеціальність 061 Журналістика. Понад 18 років виш готує спеціалістів, які успішно працюють у регіональних та національних ЗМІ. Крім того здобувачі у межах навчальної та виробничої практики плідно співпрацюють з такими ресурсами як: ТОВ «5 канал ТВ», ТОВ «А Бізнес» («Відкритий»), ГО «Бахмутська фортеця», онлайн-медіа «Мост», ГО «Свідомі. Медіа», онлайн-видання “Кавун. City”, Пресцентр ХДУ. Сьогодні, відсвяткувавши річницю звільнення Херсона, наші здобувачі продовжують відроджувати та формувати принципово нове медійне поле, так 11 листопада розпочало роботу радіо X-ON, у витоків якого й студентка 2 курсу Валентина Федорчук.

Крім того студенти-журналісти не втрачають жодної нагоди, для того щоб удосконалювати свої професійні навички, зокрема Валентина Нетребич, Марія Рудницька, Софія Луценко та Володимир Домбровський 8-11 листопада 2023 стали учасниками воркшопу «Інструменти для фахового зростання журналіста в умовах інформаційних війни» м. Кам’янець-Подільський. А влітку збірна команда кафедри української й слов’янської філології та журналістики на чолі з Климович С.В. та Соломахіном А.Ф. стала переможницею І Всеукраїнського хакатону «Лабіринти медіаграмотності» (м. Суми).

Тож вітає усіх працівників та працівниць медійної царини з професійним святом, нехай кожен проєкт буде вдалим, а ефіри неповторними!

Автори:

Климович Світлана - завдувачка кафедри української і слов'янської філології та журналістики

Соломахін Андрій – доцент кафедри української і слов'янської філології та журналістики

Студенти 3 курсу 361 групи, Луценко Софія, Нетребич Валентина та Домбровський Володимир стали учасниками воркшопу від Харківського прес-клубу на тему: "Інструменти для фахового зростання журналіста в умовах інформаційних війн". Він пройде з 9 по 11 листопада в прекрасному місті Кам'янець-Подільський.

Програма воркшопу насичена різними кейсами, які сприятимуть професійному зростанню майбутніх журналістів.

9 листопада відбулись вебінар на тему: "Особливості роботи журналіста з цифровою інформацією та кібербезпека", який був спрямований на підвищення знань з кібербезпеки та соціальної інженерії в мережі, а також основи програмування за допомогою штучного інтелекту. Ці практичні навички знадобляться майбутнім журналістам в сфері журналістських розслідувань, а також пошуку даних під час виконання професійних завдань і створення матеріалів.

Ми отримали цікаві знання і практичні навички. Теми вебінарів актуальні та насичені прикладами для кращого розуміння інформації.

Дуже дякуємо Манжаю Олександру Володимировичу, завідувачу кафедри протидії кіберзлочинності факультету № 4 (кіберполіції) Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидату юридичних наук, професору, підполковнику поліції, а також Носову Віталію Вікторовичу, професору кафедри протидії кіберзлочинності факультету № 4 (кіберполіції) Харківського національного університету внутрішніх справ, кандидату технічних наук, доценту.

З нетерпінням очікуємо майбутніх вебінарів та практичних завдань!

Дякуємо організаторам за можливість відвідувати такі воркшопи!

09 листопада 2023 р. о 15:00 на платформі Zoom , Мартос Світлана Андріївна , кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української і слов'янської філології та журналістики, провела лекцію на тему : «Норматив?Анорматив? У мовному портреті міста». Студенти та викладачі активно взяли участь у інтелектуальній дискусії , а також помандрували вулицями улюбленого міста і отримали приємні спогади та цікавий досвід в обговорюваній темі. Крім того на заході була захоплива вікторина, яка дозволила учасникам лекції розважитись та підвищити свої знання з теми мовний портрет міста , а також навчились відокремлювати нормативи від анормативів . Студенти та викладачі Херсонського державного університету були вдячні за можливість корисно та весело провести час.

День української писемності та мови в Херсонському державному університеті 💙💛

Сьогодні однією з локацій написання Радіодиктанту національної єдності став факультет української й іноземної філології та журналістики.

Учасники й учасниці доєдналися до нашої імпровізованої зум-аудиторії з різних куточків України (Херсон, Миколаїв, Южноукраїнськ, Одеса, Київ, Львів, Івано-Франківськ, Хмельницький, Кам’янець-Подільський) та закордоння (Болгарія, Італія, Польща). Найемоційнішою була зустріч зі здобувачами, які перебувають на тимчасово окупованій території Херсонщини!

Під час написання ми подумки мандрували дорогами України, ми побачили наш Антонівський міст, який лежить животом у своїй річці, і Дніпро обіймає його…

Наша зранена Україна з’єднана переплутаними нитками доріг, а ми єдині у своїй вірі в нашу ПЕРЕМОГУ

#радіодиктант2023

Кафедра української і слов’янської філології та журналістики продовжує низку заходів з нагоди Дня української писемности та мови.

Сьогодні відбувся інтерактив «Чиста мова − наша зброя». Він зачепив душу кожного, хто був присутній: «Українська мова – наша зброя! Це не просто слова. Це свідома позиція кожного з нас. Наша мова ідентифікує нас як націю, нівелює численні імперські міфи про меншовартість!» Захід організували й провели студентки 401 та 411 груп під керівництвом Мартос Світлани Андріївни. Гості дізналися про суржикізми та діалектизми, брали активну участь у вікторинах та іграх, наповнили свої душі та серця любовʼю до рідної чистої мови. Студентки продемонстрували цікаві відео й постери, які створювали самостійно в межах дисципліни «Мовна особистість у білінгвальному середовищі».

Рядки, які звучали на заході, змушували затамувати подих: «Ми всі повинні пам’ятати СВОЄ, таке рідне, зараз закривавлене ворогом, виснажене, але сталеве, а головне ПЕРЕМОЖНЕ СЛОВО!» 💙💛

23 жовтня на факультеті української й іноземної філології та журналістики відбувся інтерактив «Мистецтво суперечки» до Дня української писемности та мови. Ініціаторами події виступили студентки 411 групи під керівництвом доцентки Мартос Світлани Андріївни.

У дружній атмосфері гості дізнались про суперечки та їх різновиди, поринули в історію цього мистецтва та взяли участь у вікторині, визначили правила й помилки в аргументації та критиці. Студентки яскраво розкрили тематику заходу, доповнюючи її відео, квестами та тестами.

Висновок від організаторок: «Сперечайтеся тільки тоді, коли це дійсно необхідно для вирішення важливого питання, якщо ж суперечка дріб’язкова – не витрачайте на неї того найціннішого, що у Вас є – часу!». Влучні слова, актуальні повсякчас💙💛

Нові часи – нова журналістика!

 Вчора, 20 квітня, на платформі Zoom відбулося обговорення оновленої освітньої програми Журналістика, яка незабаром почне функціонувати в Херсонському державному університеті. Розробкою ОП займалася група кафедри української і слов’янської філології та журналістики у співпраці зі стейкхолдерами та студентами.

Процесом розробки оновленої освітньої програми Журналістика опікувалися завідувачка кафедри української і слов’янської філології та журналістики Світлана Климович та доцент кафедри, гарант освітньої програми Андрій Соломахін.

 До зустрічі долучилися викладачі журналістики вищих освітніх закладів України, здобувачі, а також журналісти-практики. Серед них – старша викладачка кафедра журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університеті ім. М. Коцюбинського Tetiana Tsepkalo; завідувачка кафедри соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету Юлія Мельникова; головна редакторка онлайн-видання «Кавун.City» Евгения Вирлич; виконавча продюсерка Центральної дирекції «Українське радіо», АТ «НСТУ», секретарка Редакційної ради АТ «НСТУ» стейкхолдерка факультету Юлія Шелудько, спеціальна кореспондентка газети «Новий день», власниця корепонденції «24каналу» Марина Савченко та представниця Пресцентру ХДУ Нина Воронец.

 Гарант ОП Андрій Соломахін окреслив ключові зміни, які було внесено до проєкту оновленої освітньої програми та визначив пріоритети подальшого розвитку спеціальності.

 Команда фахівців поставила перед собою важливе завдання – розробити програму для комплексної підготовки сучасного універсального журналіста. Оновлений список освітніх компонент спрямований на практичну складову та дотичний до реалій медійного простору сьогодення.

 Учасники обговорення мали можливість оцінити оновлену ОП, висловити свої пропозиції та рекомендації. Для тих, хто не зміг долучитися, команда розробників запустила онлайн-опитування, де будь-хто зможе висловити свої міркування щодо освітньої програми.

 Варто зазначити, що зустріч була проведена командою фахівців кафедри для вдосконалення розробленої ОП Журналістика, шляхом виявлення думки третьої сторони.

Авторка: Евгения Зверяк

12 квітня 2023 року на кафедрі української і слов’янської філології та журналістики у форматі онлайн-засідання відбулося обговорення освітньо-наукової програми для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (українська мова).

Для висвітлення основних положень програми завідувачка кафедри, доцентка Світлана Климович надала слово першому проректорові ХДУ, професору Сергієві Омельчуку, який сфокусував увагу присутніх на особливостях оновленої освітньо-наукової програми, її змісті, меті та цілях, компетентностях, компонентах і результатах навчання та логічній послідовності викладу їх. Гарант освітньої програми, професорка Марія Пентилюк акцентувала увагу присутніх на змінах, що були внесені до програми учасниками робочої групи.

В обговоренні освітньої програми взяли участь окрім членів кафедри української і слов’янської філології та журналістики ХДУ, Ірина Дроздова – докторка педагогічних наук, професорка кафедри ЮНЕСКО «Філософія людського спілкування» та соціально-гуманітарних дисциплін Державного технологічного університету (м. Харків), Ірина Кучеренко – докторка педагогічних наук, професорка кафедри прикладної лінгвістики та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, науковці, викладачі кафедри початкової освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: Надія Луцан – докторка педагогічних наук, професорка, Анна Струк – докторка педагогічних наук, професорка, Світлана Вербещук – кандидатка педагогічних наук, викладачка, а також Лариса Шиянюк – кандидатка педагогічних наук, методистка, викладачка української мови та літератури Морського фахового коледжу Херсонської державної морської академії.

Під час конструктивного обговорення було акцентовано увагу на особливостях та перевагах освітньої програми, логіко-структурній схемі, освітніх компонентах та взаємозв’язках між ними. Дискусійними виявилися питання щодо співвідношення мети і цілей підготовки здобувачів освіти; питання стосовно професійної роботи, яку здатний виконувати випускник освітньо-наукової програми відповідно до державного класифікатора професій; питання щодо доповнення вибіркової компоненти програми дисциплінами, спрямованих на набуття здобувачами фахових компетентностей та ін. Учасники дискусій висловили свої побажання щодо вдосконалення освітньої програми відповідно до запитів сучасного ринку праці.

Запрошені учасники, представники провідних закладів вищої освіти відзначили сучасність освітньої-наукової програми підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 014 Середня освіта (українська мова), а також поділилися досвідом створення та втілення освітніх програм у власних ЗВО.

Завершилася ІІ Всеукраїнська методична майстерня сучасного вчителя-словесника

 Закінчився триденний марафон для поціновувачів української мови та літератури. Цей день також присвятили важливим темам для майбутніх вчителів рідного слова, але не забули і про головну героїню - професорку кафедри української і слов’янської філології та журналістики Марію Іванівну Пентилюк. Сьогодні видатна українська науковиця святкує День Народження!

 У час, коли довелося перейти в онлайн-режим, швидко налаштуватися на нові форми проведення занять, освітяни розв’язали багато питань: як проводити заняття, що для цього потрібно, який формат буде найбільш результативним і корисним. Про те як ефективно організувати навчання розповіла докторка педагогічних наук, завідувачка кафедри української мови і літератури Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Лілія Рускуліс. Мовознавиця розкрила тему «Гейміфікація на заняттях із мовознавчих дисциплін».

 Лілія Володимирівна вважає, що мотивація до вивчення дисциплін у виші – це першочергове завдання, що стоїть перед викладачем, який готується до заняття. Лекторка розповідала учасникам заходу про те чим зацікавити здобувача та як спонукати до вивчення нового чи складного за допомогою сучасних технологій.

 Авторською методикою аналізу поетичного тексту й створенням віршостосика поділилася в дуже емоційній майстерці «Рецептивний аналіз поетичного тексту» керівниця відділу української мови, методистка, вчителька української мови онлайн-школи «RIST» та Української суботньої школи в Мадриді (Іспанія) «Нове покоління», авторка вебінарів для вчителів, блогерка, учасниця Національного конкурсу вчителів-інноваторів Вікторія Концева.

 Упродовж усього дня лунали слова вітання глибокошановній Марії Іванівні Пентилюк від вдячних колег, учителів і студентів. Тож, щиро вітаємо з уродинами! Ви для нас усіх приклад незламності, професіоналізму, людяності й віри! Зичимо міцного здоров'я, оптимізму, здійснення найзаповітніших мрій! 25 кандидатів і 8 докторів – це не межа!!! Божого Вам благословення на многії і благії літа!

 Авторка: Євгенія Зверяк

Інформальна освіта, академічна мобільність, участь у тренінгах, семінарах, конференціях є пріоритетними напрямами роботи викладачів та здобувачів кафедри української і слов'янської філології та журналістики ХДУ, що дає можливість підготувати висококваліфікованих та конкурентноспроможних фахівців. Студенти спеціальності 061 Журналістика вибороли можливість взяти участь у триденному тренінгу «Розкажи світу про свій досвід життя в окупації», організатором якого виступив Східноукраїнський центр громадських ініціатив.

Учасники отримали унікальну можливість набути досвід створювати журналістські матеріали про війну, підвищити практичні навички сторітелінгу тощо.

 Для участі відібрано троє студентів спеціальності "Журналістика": Домбровського Володимира, Валентина Федорчук, Ібрагімову Сабіну. Плідної роботи учасникам тренінгу!

3-го квітня ми відзначаємо День народження великого прозаїка, автора новел, митця слова - Олеся Гончара.Студентки 3 курсу ФУІФЖ підготували прекрасний захід "Голос країни" до цієї події, і 261 група відвідала його, а також брала активну участь в обговоренні і конкурсах.

 Спікерки із захопленням розповідали про життя, дитинство, сім'ю Олеся. Також на заході був оголошений конкурс на кращу декламацію вірша Олеся Гончара. Так, так, Олесь Гончар писав не лише прозу, а й вірші! Перемогу в конкурсі здобула Карлюка Софія з віршем "Віхола". А усі присутні виступили в якості журі - неймовірний досвід.

 "Херсон... Я знаю і люблю його давно..."

Олесь Гончар, як виявилось, проживав кілька років в нашому рідному місті. Крім того, залишив свій автографний шлях, про який студентам розповіла Діна Григорівна, представник Херсонської обласної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара.

Це була надзвичайно цікава подорож, автографними шляхами письменника.

 Також організатори підготували унікальну гру-естафету, де треба було обрати категорію і виконати завдання. В рубриці "Коментар/передбачення" авторки гри підібрали прекрасні актуальні цитати Олеся Гончара:

 «Все, власне, так просто... варто тільки усвідомити, що живеш один раз, що життя - це той рейс, який не повторюється, і що його треба провести достойно»

 Захід вийшов насиченим, динамічним і неймовірно весняним. Учасники дізнались багато цікавого про рідне місто, зокрема те, що в Херсоні є вулиця, що носить ім'я Олеся Гончара. А також всі присутні відпочили в інтелектуальних іграх і активно долучилися до комунікації.

 Дякую організаторам і спікерам за наполегливу працю та теплу атмосферу!