Херсонська конференція в Івано-Франківську про історичну пам’ять

В травні 2024 року в Івано-Франківську проходить конференція, присвячена політиці пам’яті та коммеморації в Херсонській міській громаді.

 

15 травня 2024 р.

В квітні 2024 року в Херсоні було завершено перейменування вулиць, що здійснювалося згідно з законом про деколонізацію топоніміки. До процесу перейменування було залучено широке коло людей – як експертів, так і інших херсонців. При комісії з перейменування працювала також експертна група з перейменування, до якої увійшли науковці з Херсонського державного університету та члени Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації, історики та краєзнавці. За час роботи групи була розроблена концепція перейменування в Херсонській міській громаді, проведено низку соціологічних досліджень (у співпраці з Фондом громади міста Херсон «Захист»), розроблено пропозиції з перейменування для Херсонської військової адміністрації. І багато з цих пропозицій були враховані.

Проте перейменування і найменування вулиць – це не разова акція, це постійний процес. Крім того, символічний простір міста включає не тільки топонімічний ландшафт, а й меморіали, пам’ятні знаки, музеї, дизайн-код тощо. А ще увічнення – це не тільки фіксація у просторі, це також пам’ятні дати, іменні заходи (спортивні змагання, стипендії, почесні звання, конкурси тощо).

Політика пам’яті – це складний механізм який включає як фізичний, так і духовний компоненти. Без комплексного бачення не можливі її успішна реалізація. Політика пам’яті має згуртовувати, а не роз’єднувати. Завдяки підтримці Європейського фонду за демократію (EED) в рамках проєкту «Звільнена карта Херсона» з’явилася можливість популяризувати напрацювання міської влади та громадськості під час процесу перейменування. Були створені платформи для комунікації, обговорення, напрацьовані рекомендації.

Про все це буде йти мова на конференції «Політика пам’яті та коммеморація на півдні України: останні здобутки та виклики». В Івано-Франківську, місті, куди релоковано Херсонський державний університет, зберуться науковці, громадські діячі, музейники та архівісти, представники влади.

Конференція проходитиме протягом двох днів: з 19 по 21 травня 2024 року. Планується робота трьох панелей:

  • Перша панель «Результати деколонізації в громадах Херсонської області: Топонімічний вимір».
  • Друга панель «Музей та архів війни».
  • Третя панель «Меморіальний простір Херсонської області».

На панелі, що присвячена процесам перейменування плануються виступи політолога, члена бюро Херсонського обласного відділення Соціологічної асоціації України Дементія Білого про результати перейменування в Херсоні та презентація вебсайту та сторінки в ФБ проєкту «Херсон. Звільнена мапа», завідувачки кафедри історії, археології та методики викладання ХДУ Наталії Кузовової «Гендерне питання і сучасна політика пам'яті», голови обласного відділення Соціологічної асоціації України Миколи Гоманюка «Ментальна географія регіону та ойконіміка: Таврійський вимір», голови Нововоронцовської військової адміністрації Андрія Селецького про «Досвід перейменування вулиць на території Нововоронцовської громади», журналіста Центру журналістських розслідувань, голова ГО «Європростір» Олега Батуріна «Дистанційне» перейменування: досвід перейменування на лівобережжі Херсонщини».

Під час роботи другої панелі роботи архівів та музеїв під час війни плануються виступи директорки Державного архіву в Херсонській області Ірини Лопушинської про приймання на зберігання документів Національного архівного фонду, зібраних під час окупації Херсонщини та періоду російської збройної агресії: особливості відбору на прикладі державного архіву Херсонської області, директорки Херсонського краєзнавчого музею Ольги Гончарової про реалізацію науково-виставкового музейного проєкту «Незламна Херсонщина», старшого наукового співробітника Національного музею історії України у Другій світовій війні Романа Кабачія «Переосмислення Музею в сучасних умовах», голови ГО «Центр культурного розвитку «Тотем» Олени Афанасьєвої «Музей Спротиву у Херсоні: ідея, зміст, сенс», провідного наукового співробітника Музею історії міста Києва Андрія Лопушинського «Про доцільність музеєфікації деяких зруйнованих внаслідок війни селищ, що не підлягають відновленню», директорки ГО «ІРЦ «Правовий простір», голова правління «Культурного центру Україна-Литва» Наталії Бімбірайте «Фортеця Тягинь – пам'ятка, яка формує сенси. Віртуальний музей Тягині – якір фіксації для осмислення справжньої середньовічної історії українського півдня, деокупації ідентичності»,

Під час роботи панелі, що присвячена меморіальному простору Херсонщини, плануються виступи експерта проєкту «Звільнена мапа» та учасника робочої групи з перейменування в Херсоні Сергія Дяченка «Спадок «незручного» минулого в публічному просторі на Півдні України», члена історико-топонімічної комісії Одеської міської ради Олександра Бабича «Майбутнє пам’ятників Рішельє та Воронцову та їх імен на мапі Одеси. Чи важливе художньо-архітектурне значення пам'ятника для деімперіалізації простору міста?», архітектора-містобудівника Ігоря Юрчака «Меморіальне кладовище в Херсоні – презентація проєкту реконструкції», головного спеціаліста відділу моніторингу та взаємодії з органами влади Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій Міністерства культури та інформаційної політики Сергія Нємцева «Культурна спадщина Півдня України: спроба оцінки втраті і аналіз першочергових викликів у воєнний та післявоєнний час».

Також плануються дискусії «Яким ми бачимо меморіальний простір області майбутнього. Коммеморація російсько-української війни в Херсоні: процес та виклики», «Чи чекає на нас нова хвиля перейменувань і як уникнути конфліктів на топонімічному ґрунті», «Якою має бути музеїфікація окупації, спротиву та визволення в Херсоні. Документи, артефакти, дослідження та пошукова робота».

У роботі конференції планують взяти участь ректор Херсонського державного університета Олександр Співаковський та проректорка з навчальної та науково-педагогічної роботи Дар’я Мальчикова, декан факультету біології, географії та екології Пилипенко Ігор, які розкажуть херсонцям про те, як працює релокований університет.

Наприкінці планується відкриття виставки поштових листівок «Херсон звідусіль», що відбудеться в приміщенні релокованого Херсонського державного університету. Під час відкриття виставки Микола Гоманюк презентує проєкт «Херсон звідусіль: Поштова географія міграцій» та урочисте погасить поштові марки, що присвячені Херсону.

Конференція проходить в межах проєкту «Звільнена карта Херсона» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED).

Інтернет-ресурси проєкту «Звільнена карта Херсона»:

https://www.khersonmemory.info/

https://www.facebook.com/profile.php?id=61552527291049

Опублікувати на Twitter Опублікувати на  Facebook Опублікувати на LinkedIn telegram viber

Можливості: Версія для друкуВерсія для друку Відправити другуВідправити другу