Kherson State University

Також серед організаторів – Українське ботанічне товариство, Національна академія наук України, Інститут ботаніки імені М.Г Холодного та Міністерство освіти та науки України. Загалом до наукового заходу, що проходив у змішаному форматі, долучилося близько 100 учасників.

Привітав учасників заходу ректор ХДУ Олександр Співаковський:

“Вдячний Українському ботанічному товариству, що ще у далекому 2017 році ви довірили нам проведення з’їзду у Херсонському державному університеті. Проте повномасштабне вторгнення не дало можливості нам зустрітися на Херсонщині восени 2022 року. Перша кафедра, що була створена у Херсонському державному університеті, – це кафедра ботаніки. Навіть деякий час, на початку 20-х років, на кафедрі читав лекції видатний ботанік Йосип Пачоський. У 1931 році агробіологічний факультет Херсонського інституту соціального виховання (тоді така назва була у Херсонського державного університету) закінчив ще один видатний український ботанік Юрій Миколайович Прокудін. Більше 20-ти років завідував і працював у Херсонському державному університеті професор Михайло Федосійович Бойко, який переїхав до м. Херсона  у 1978 році і з досвідом роботи в Інституті ботаніки НАНУ, створив Херсонську наукову школу. Сьогодні його учні Іван Мойсієнко та Олександр Ходосовцев є одними із основних організаторів 15 з’їзду Українського ботанічного товариства”.

Ректор також додав, що  під час повномасштабного вторгнення плече допомоги надав Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, який надав не лише місце для релокованого ХДУ, але і надав місце для зберігання унікального гербарію університету.

Після деокупації Херсона 32 000 зразків в більш ніж 800 коробках був евакуйований з Херсона до Івано-Франківська.

Ректор ПНУ Ігор Цепенда, відмітив важливість того, що навіть в умовах війни вдається підтримувати наукову динаміку.

“Це важливо, що сьогодні є представники і університетської науки, і Національної академії наук. Ми підійшли до важливих наукових завдань, коли нам потрібно об’єднувати свої зусилля в декілька разів більше”.

Також він нагадав про обсерваторію ПНУ, що може стати стаціонаром для дослідження біорізноманіття Карпатського національного парку.

Президент Українського ботанічного товариства Сергій Мосякін зазначив, що цей з’їзд історичний, адже відбувається у складні часи.

Важливо додати, що оскільки з’їзд відбувається раз на 5 років, то відповідно останнього разу науковці збиралися у такому форматі ще до повномасштабного вторгнення.

“Ми зберігаємо інституції, продовжуємо займатись наукою, випускати наукові праці, основна вдячність ЗСУ, але ті люди, які люди, які підтримують державу іншими способами – теж важлива. Наш з’їзд підтримує зв’язки, які важливі науковцям як в Україні, так і за кордоном. Українська наука віддана світу!”, – наголосивСергій Мосякін.

Віктор Случик, декан природничого факультету ПНУ, додав, що те, що захід проходить саме на Прикарпатті показує важливість цієї території і з погляду ботаніки, і біології.

Ігор Пилипенко, декан факультету біології, географії та екології ХДУ, вітаючи учасників конференції, зупинився на певних соціально політичних аспектах з’їзду. Він зазначив,що під час окупації саме освітянські та наукові спільноти продемонстрували найбільшу стійкість, оскільки маючи формальні та неформальні зв’язки, вони продемонстрували громадянський спротив, стали центрами життя на окупованих територіях та виконували свої функції, залишаючись ядрами України на окупованих територіях.

“Такі структури як Українське ботанічне товариство, Українське географічне товариство – це ті осередки, що продемонстрували внутрішню стійкість агресору. Ботаніки Херсонського державного університету – це не просто відомі науковці, а й лідери громадської думки півдня України”, – зауважив декан.

Ігор Пилипенко нагадав, що наші науковці напряму дотичні до створення трьох національних природних парків на Херсонщині. І саме ботаніки Херсонщини були одними з перших, хто вийшов на масові акції спротиву окупації Херсона.

Зазначимо, що також до привітань учасників наукового заходу долучилися директор Департаменту освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віктор Кімакович, представники Українського ботанічного товариства, а також науковці ПНУ та ХДУ.

Модерував захід доктор біологічних наук, професор, член-кориспондент НАН України Олександр Ходосовцев.

У межах З’їзду передбачено роботу 8 секцій:

1. Мікологія і ліхенологія (модератори: д.б.н., проф., чл.-кор. НАН України Олександр Ходосовцев, к.б.н., доц. Олег Прилуцький).

2. Охорона рослинного світу (модератори: д.б.н., Іван Мойсієнко; д.б.н., проф. Ілля Чорней).

3. Колекції рослин та грибів (модератори: к.б.н., Андрій Новіков, к.б.н., Надія Сичак).

4. Селекція, інтродукція, ресурсознавство (модератори: д.б.н., проф. Ігор Коваленко; к.б.н., доц. Андрій Прокопів).

5. Систематика та флористика судинних рослин (модератори: д.б.н., Віталій Коломійчук, к.б.н. Ганна Бойко). 6. Геоботаніка та екологія рослин (модератори: д.б.н. Анна Куземко, к.б.н. Віктор Шаповал).

7. Альгологія та бріологія (модератори: к.б.н. Софія Садогурська, к.б.н., доц. Звенислава Мамчур).

8. Біотехнологія, фізіологія та біохімія, клітинна та молекулярна біологія (Модератори: д.б.н., проф. Олена Золотарьова, д.б.н., проф. Наталія Воробець).

Крім того, у межах конференції планується здійснити дві екскурсії:

– до Дністровського регіонального ландшафтного парку імені Сергія Дідича, що передбачає відвідини Одаївського печерного комплексу (без спуску у печери), відвідини типових лучних та лісових біотопів та дельтадром з панорамою на річку Дністер в околицях с. Одаїв.

– до Карпатського Національного Парку передбачає відвідини водоспаду “Гук” та верхового болота “Рудяк”. Загальна протяжність пішого маршруту — 3–4 км (залежно від погодних умов). Маршрут не передбачає значного набору висоти.

Зазначимо, що з’їзд триватиме протягом тижня – до 4 жовтня.

Пресцентр ХДУ