Триває місячне стажування проректорки Херсонського державного університету, докторки географічних наук, професорки кафедри географії та екології Дар’ї Мальчикової в Гарвардському університеті.
Нагадаємо, що ще навесні вона стала фіналісткою стипендіальної академічної програми Bridge USA Ukrainian Academic Fellows Program (BridgeUSA UAFP), яка передбачає місячне стажування в одному з університетів США.
Днями Дар’я Мальчикова поділилася враженнями про організацію освітнього процесу в одному з найпрестижніших навчальних закладів світу. Її спостереження не лише стосуються освітніх практик, а й деяких аспектів навчання, які можуть здатися незвичними для українських викладачів та студентів.
Їжа на заняттях — це норма
Перше, що здивувало проректорку, це те, що на заняттях у Гарварді цілком нормально їсти. Якщо в описі події зазначено “Lunch will be served to those in attendance,” студенти можуть не лише навчатися, але й насолоджуватися ланчем під час обговорення наукових тем. В одному з таких заходів — географічному колоквіумі, організованому Центром географічного аналізу, де обговорювали використання мобільних геоінформаційних систем і віртуальної реальності в історичних дослідженнях могильників Великого Бостона — проректорка теж взяла участь.
Разом із науковцями дискутували, як подібні дослідження можуть бути застосовані для ідентифікації зруйнованих внаслідок війни місць меморіалізації суспільної пам’яті в Україні. А після продуктивної дискусії — звісно перекусили.
Студенти не використовують телефони на парах
Навіть у Гарварді студенти можуть запізнюватися на пари, як і в українських університетах, говорить проректорка. Проте що дійсно вразило, це відсутність телефонів у руках під час лекцій. Студенти конспектують інформацію на різних пристроях, але ніхто не відволікається на смартфони.
“Дуже незвично було побачити, як вони (як у старі добрі часи) пишуть конспекти – хто в зошиті, хто на планшеті, хто одразу в ноутбуці. У жодної людини я не бачила в руках телефону протягом пари”, – розповіла проректорка.
Відмінності в написанні силабусів
Ще один цікавий аспект освітньої системи Гарварду – це силабуси. В українських реаліях силабус є стандартизованим документом, але у Гарварді кожен викладач має свободу розробляти його на свій розсуд.
Тому за словами проректорки, силабус більше нагадує наукову роботу, ніж просто навчальний план:
“Я не побачила жодного зробленого за спільним шаблоном силабуса. Так, не втрималася, вивчила це питання. І так, американські викладачі теж роблять цю нудну паперову роботу. Але індивідуалістичний менталітет, що закладений, мабуть, у генах, спрацьовує на користь цій справі – іноді силабуси скоріше нагадують наукову роботу! Їх дійсно цікаво вивчати, проте як вони проходять акредитації з ними – не розумію. Нормально, коли на парі на потоці відсутня більша частина студентів, тому що у них field studies з іншого курсу. Причому для досліджень вони можуть піти на кладовище, а можуть полетіти в Пуерто-Ріко. Розклад при цьому не змінюється. І так, це теж вони бачать у силабусі, коли обирають курси. Але в такому випадку ведеться Zoom-запис і всі на курсі мають до нього доступ. Асинхронний формат працює!”.
Також Дар’я Мальчикова відмітила, що приємно бачити студентів і викладачів, які просто якісно і спокійно роблять свою роботу під мирним небом.
“Дійсно охоплює гордість за українських здобувачів і викладачів, які всупереч викликам і втратам війни не просто щоденно рухаються вперед, але і формують неймовірні приклади академічної стійкості для всього світу. Дійсно хочеться вкотре висловити уклінну подяку нашим захисникам, що ми можемо це робити, - підсумувала проректорка.
Пресцентр ХДУ
Можливості: Версія для друку Відправити другу