Минає друга річниця катастрофи на Каховському водосховищі, яка вразила південь. Вже втретє Херсонський державний університет разом з партнерами з України, Литви та США проводить Міжнародну науково-практичну конференцію «Катастрофа Каховського водосховища: перспектива майбутнього». Захід об’єднав науковців та всіх тих, кому небайдужа подальша доля південного регіону України.
Ініціаторами та організаторами конференції виступив факультет біології, географії та екології Херсонського державного університету.
Пленарне засідання розпочалося з хвилини мовчання в пам'ять про тих, хто безневинно загинув, виборюючи нашу незалежність, хто став невинною жертвою терористичних атак ворога.
Модераторка заходу проректорка, професорка, докторка географічних наук Дар’я Мальчикова зазначила: «Ми чітко розуміємо, що наслідки цієї катастрофи будемо спостерігати ще багато десятиліть поспіль. Проте наша сила в тому, що ми не зупиняємося, а продовжуємо працювати. Черговий рік, який минув після катастрофи, надав багато матеріалів для аналізу — і для того, аби сьогодні ми мали змогу дискутувати про те, як будемо продовжувати долати ці наслідки».
З вітальним словом до присутніх звернувся ректор ХДУ Олександр Співаковський:
«У 2022 році наші науковці були першими, хто на фаховому рівні відразу почали давати експертну оцінку наслідків підриву росіянами 6 червня дамби Каховської ГЕС. І весь цей час вони продовжують, інколи з ризиком для життя, бо працюють безпосередньо на Херсонщині, у Запорізькій області, проводити свої дослідження, намагаються спроєктувати, що буде у майбутньому. Ця робота та те, з чим стикнулися Україна та світ, символічно перегукуються з фільмом The Day After Tomorrow, що попереджає про глобальні катастрофи. Але на відміну від кінематографа, наша трагедія - не сценарій, а реальність, що змінила життя сотень тисяч людей. І тепер саме науковцям вирішувати, чи потрібно знову змінювати екосистему, яка утворилась після катастрофи, чи доцільно відновлювати те, що було зроблено всупереч законам природи у 50-ті роки минулого століття. Шановні учасники конференції, ваша праця — це не просто наука, це громадянська позиція, якій ви присвячуєте своє життя, щоб осмислити минуле, вплинути на сучасне і сформувати майбутнє - стійке, безпечне, гідне.. Вдячний українським та іноземним науковцям, всім, хто теоретично та практично досліджує те, що пов’язано з Каховською ГЕС. Для нас – херсонців – це має особливе значення, адже йдеться про нашу рідну Херсонщину. Вдячний науковцям Херсонського державного університету – проректорці, професорці, докторці географічних наук, Дар’ї Мальчиковій, декану факультету біології, географії та екології, професору, доктору географічних наук Ігорю Пилипенку, професору, член-кореспонденту НАН України, доктору біологічних наук Олександру Ходосовцеву, професору, доктору біологічних наук Івану Мойсієнку. Успіхів, бережіть себе, піклуйтесь про себе так, як дбаєте про екосистему майбутнього та нові сенси життя півдня України».
«У 2022 році наші науковці були першими, хто на фаховому рівні відразу почали давати експертну оцінку наслідків підриву росіянами 6 червня дамби Каховської ГЕС. І весь цей час вони продовжують, інколи з ризиком для життя, бо працюють безпосередньо на Херсонщині, у Запорізькій області, проводити свої дослідження, намагаються спроєктувати, що буде у майбутньому. Ця робота та те, з чим стикнулися Україна та світ, символічно перегукуються з фільмом The Day After Tomorrow, що попереджає про глобальні катастрофи. Але на відміну від кінематографа, наша трагедія - не сценарій, а реальність, що змінила життя сотень тисяч людей. І тепер саме науковцям вирішувати, чи потрібно знову змінювати екосистему, яка утворилась після катастрофи, чи доцільно відновлювати те, що було зроблено всупереч законам природи у 50-ті роки минулого століття.
Шановні учасники конференції, ваша праця — це не просто наука, це громадянська позиція, якій ви присвячуєте своє життя, щоб осмислити минуле, вплинути на сучасне і сформувати майбутнє - стійке, безпечне, гідне..
Вдячний українським та іноземним науковцям, всім, хто теоретично та практично досліджує те, що пов’язано з Каховською ГЕС. Для нас – херсонців – це має особливе значення, адже йдеться про нашу рідну Херсонщину. Вдячний науковцям Херсонського державного університету – проректорці, професорці, докторці географічних наук, Дар’ї Мальчиковій, декану факультету біології, географії та екології, професору, доктору географічних наук Ігорю Пилипенку, професору, член-кореспонденту НАН України, доктору біологічних наук Олександру Ходосовцеву, професору, доктору біологічних наук Івану Мойсієнку.
Успіхів, бережіть себе, піклуйтесь про себе так, як дбаєте про екосистему майбутнього та нові сенси життя півдня України».
Перший проректор ХДУ Сергій Омельчук наголосив, що саме вчені ХДУ першими, на рівні експертної оцінки як короткострокових, так і довгострокових наслідків, проаналізували наслідки руйнування Каховської ГЕС. Ці висновки були оприлюднені не лише українськими, а й світовими медіа.
«Три провідні вчені Херсонського державного університету — Ігор Пилипенко, Іван Мойсієнко, Олександр Ходосовцев — одними з перших в Україні дали професійно кваліфіковані наукові експертизи. Звичайно, наразі ми можемо говорити, що за ці два роки в Україні і світі вже зроблено сотні наукових публікацій, пов’язаних із Каховською ГЕС, і вони різноманітні. Це не лише вплив на подальший розвиток екосистеми — це й розвиток територіальних громад. Власне, це те, чому присвячене дослідження кафедри географії та екології ХДУ. У цьому напрямі наші науковці одними з перших розробили для деокупованих територіальних громад Херсонського регіону атласи умов та ресурсів, викликів воєнного часу і тих трагедій, які відбулися останнім часом. Це й дослідження біоботанічного характеру, якими займається кафедра ботаніки. На жаль, у нас ще багато неоцінених наукових фактів і ризиків, над якими ми будемо працювати найближчі десятки років. Дякую профільним кафедрам факультету біології, географії та екології за проведення конференції та створення майданчика для публічного обговорення. Важливо, що частина тих дискусій, які відбулися минулі роки, уже оприлюднена у наукових часописах ХДУ. Вдячний за такі ініціативи, які підносять ХДУ у науковому щаблі актуальних досліджень, що відповідають сучасним потребам», — підкреслив Сергій Омельчук.
Дар’я Мальчикова продемонструвала оприлюднені наукові розвідки та ініціативи, що реалізуються у межах дослідження наслідків війни та катастрофи на Каховській ГЕС. За її словами, після минулорічної конференції, за ініціативи профільних кафедр факультету біології, географії та екології і на основі спільної роботи, яка відбулася протягом двох попередніх конференцій, було започатковано Експертну платформу ХДУ з дослідження наслідків воєнних дій та катастрофи Каховського водосховища.
«Я впевнена, що наша спільна робота на попередніх конференціях, а також поточна дослідницька й науково-популярна, просвітницька діяльність науковців ХДУ дійсно стали родзинками цієї платформи. І сьогодні це — можливість познайомити широкий науковий загал з поточними та попередніми результатами досліджень», — наголосила проректорка.
Декан факультету біології, географії та екології Ігор Пилипенко, вітаючи присутніх, зазначив, що проблема, пов’язана з дослідженням наслідків війни, була піднята науковцями з перших днів. Уже у квітні 2022 року українські географи дискутували прогнози наслідків воєнних дій.
«Проте, на жаль, ми відчуваємо один вкрай важливий аспект — нестачу фахівців у всіх галузях. Нас катастрофічно мало — і не тільки географів. Ми маємо допомагати одне одному, проводити зустрічі, обмінюватися ідеями, які надихають і допомагають. Сподіваюся, сьогоднішня наша подія надасть сили для здобуття нових наукових і науково-практичних результатів», — підкреслив Ігор Пилипенко.
Він додав, що аналіз публікацій та виступів за ці три роки продемонстрував небайдужість, націленість на науковий прогноз, пошук рішень і генерацію ідей, які допоможуть ліквідувати наслідки і руйнування, що виникли навколо Каховського водосховища.
Про результати останніх експедицій у Кам’янську Січ на Херсонщині, а також деякі села Дніпропетровської та Запорізької областей розповів учасникам конференції професор Олександр Ходосовцев. Він наголосив, що окрім моніторингових досліджень водосховища були проведені й дослідження «в натурі».
«Це унікальні дослідження щодо інтенсивності росту молодого лісу, який формується на дні Каховського водосховища. Аналіз триває і зараз. Після його завершення ми матимемо уявлення про те, як поводиться вербовий ліс з точки зору фізіологічної активності», — зауважив Олександр Ходосовцев і додав, що за результатами експедицій готується низка публікацій.
Після пленарного засідання учасники конференції перейшли до роботи у дискусійних платформах.
Цьогорічна Міжнародна науково-практична конференція «Катастрофа Каховського водосховища: перспектива майбутнього» тривала за такими тематичними напрямами:
Пресцентр ХДУ
Можливості: Версія для друку Відправити другу