Херсонський державний унiверситет

Програму дня відкрила презентація наукових публікацій викладачів ХДУ «Штучний інтелект в освіті та науці» зібрано понад 60 наукових праць викладачів Херсонського державного університету та понад 20 кваліфікаційних робіт студентів, яку презентувала директорка бібліотеки Алла Коваль. Відеоролик охоплює медицину, педагогіку, право, економіку, культуру, інформаційні технології та інші сфери, що відображають різні аспекти застосування ШІ.

Професорка Наталка Валько виступила з лекцією «ШІ-інструменти в роботі науковця». Вона проаналізувала переваги й обмеження використання інструментів для аналізу даних, академічного письма, формування бібліографії та створення наукових візуалізацій. Лекторка підкреслила необхідність критичного ставлення до результатів роботи ШІ та важливість збереження «живого слова» дослідника.

У своєму підсумковому слові Сергій Омельчук наголосив, що сучасні інтелектуальні інструменти дозволяють суттєво скоротити час на виконання рутинних завдань, зокрема під час роботи з бібліографічними джерелами, семантичними зв’язками та стилістичною уніфікацією текстів. Інвестиція кількох годин у навчання новим сервісам може заощадити місяці наукової роботи.

Далі виступив Микола Дудник, технічний директор з імплементації ШІ компанії DataArt, який розпочав доповідь про сучасні тренди у сфері штучного інтелекту. Серед ключових тенденцій він виокремив:

• оптимізацію повних процесів, а не лише створення чат-ботів;
• розробку власних платформ компаніями з повним контролем над ШІ-додатками;
• перехід від декларативних стратегій до практичного впровадження та вирішення проблем із даними.

Серед прикладів проєктів було названо: чат-боти для внутрішнього використання, класифікацію фінансових документів, автоматизацію емейлів і звітності, смарт-сервіси для швидкого доступу до даних, а також оптимізацію процесів розробки програмного забезпечення.

Максим Полторацький (доктор філософії, доцент кафедри комп’ютерних наук і програмної інженерії, помічник ректора з цифровізації) розпочав презентацію про інженерію запитів (prompt engineering). Він пояснив техніки створення ефективних запитів до великих мовних моделей, розкрив структуру якісного промпту (контекст, інструкції, обмеження, формат відповіді) та підкреслив важливість чіткого формулювання завдань і уникнення неоднозначностей. Доповідач наголосив, що інженерія запитів стане базовою навичкою майбутнього, адже використання ШІ-інструментів невпинно зростає.

Програму дня також доповнила презентація Євгенії Морозової про оптимізацію щоденної роботи викладача за допомогою інструментів штучного інтелекту.