Проректорка з навчальної та науково-педагогічної роботи, професорка, докторка географічних наук Дар’я Мальчикова та кандидат соціологічних наук, доцент Микола Гоманюк стали стипендіатами Віртуального інституту перспективних досліджень України (VUIAS) на 2025–2026 академічний рік.
Програма VUIAS, започаткована у 2023 році Берлінським науковим коледжем за підтримки Фонду Volkswagen (Німеччина), поєднує дослідницькі стипендії з активною академічною співпрацею: семінарами, панельними дискусіями, круглими столами та тренінгами в Україні у партнерстві з Інститутом перспективних досліджень Берліна.
Дар’я Мальчикова — професорка, докторка географічних наук, професорка кафедри географії та екології та проректорка з навчальної та науково-педагогічної роботи ХДУ.
У межах стипендії Дар'я Мальчикова реалізовуватиме проєкт: «Простори та люди, викувані війною: (не)сталість трансформованих повсякденних практик та переосмислення міського планування».
Проєкт досліджує вплив війни на громади, міські простори та повсякденні практики, прагнучи підтримати повоєнне відновлення та згуртованість громад. Проєкт досліджує демографічні зміни, трансформацію поселень, соціально-просторові процеси та проблеми повоєнного відновлення, поєднуючи якісні та кількісні методи. На прикладі Херсонської міської громади досліджуються адаптація до війни, зміни соціальних потреб, обмежений доступ до ресурсів, зростання місцевого активізму.
Микола Гоманюк — кандидат соціологічних наук, доцент кафедри географії та екології ХДУ.
Його дослідницький проєкт: «Етнічні меншини України під час війни: адаптація до кризи, належність та збереження ідентичності».
Проєкт досліджує, як повномасштабна війна впливає на відчуття належності етнічних меншин до української політичної нації та до власних етнічних спільнот. Особлива увага приділяється трансформаціям ідентичності та ролі держави-«рідного народу» (kin-state) у формуванні політичної ідентичності етнічних меншин. Дослідження охоплює два прикордонні регіони України: Закарпаття (угорська меншина) та Одеську область (молдавська/румунська меншина). Для порівняння також аналізуються групи без «рідної держави» — ромські та кримськотатарські громади. Попередні результати свідчать, що усталені угорська та румунська меншини, які мають розвинені мережі громадянського суспільства, сприяли транскордонному спілкуванню та отриманню допомоги від держави-«рідного народу». Проєкт прагне визначити, чи сприяло це довгостроковій консолідації громадянської ідентичності серед меншин.
Пресцентр ХДУ
Можливості: Версія для друку Відправити другу