Херсонський державний унiверситет

Серед учасників панельної дискусії – представники міжнародних партнерських організацій, Херсонського державного університету та інших ЗВО України.

Проректорка з міжнародної, соціально-гуманітарної та науково-педагогічної роботи Вероніка Денисенко привітала учасників дискусії, наголосивши на важливості міжнародного партнерства у зміцненні стійкості українських університетів.

Модерувала захід академічна директорка VUIAS, Wissenschaftskolleg zu Berlin, Київська школа економіки, професорка Вікторія Середа.

На початку круглого столу присутніх привітали ректор Херсонського державного університету, професор, д-р Олександр Співаковський, ректор Wissenschaftskolleg та голова VUIAS, професор, д-р Барбара Штолльберг-Рілінґер, науковий аташе Посольства Федеративної Республіки Німеччина, д-р Михайло Лещенко.

Зокрема Олександр Співаковський під час відеозвернення наголосив, що для Херсонського державного університету, який був переміщений через війну, ця дискусія має особливе значення.

"З власного досвіду ми знаємо, що означає втратити дім — і відновлювати його крок за кроком завдяки силі нашої академічної спільноти та підтримці наших міжнародних партнерів.

Разом із VUIAS та Wissenschaftskolleg zu Berlin (Віссен шафтс коллег цу Берлін) ми продовжуємо захищати академічну свободу, сприяти міждисциплінарним дослідженням та зміцнювати стійкість вищої освіти навіть у найскладніші часи", – підкреслив ректор та висловив вдячність організаторам та учасникам за створення платформи, де ми можемо обмінюватися ідеями, розмірковувати над нашими викликами та уявляти стале майбутнє для українських університетів.

На знак вдячності перший проректор Сергій Омельчук подарував гостям видання “Херсонські есеї: жити, щоб перемагати” та «Чорний лебідь» в історії Херсонського державного університету, або Хроніки релокованого вишу».

Д-р Михайло Лещенко підкреслив, що академічна допомога є важливою складовою підтримки України. Також він розповів про фінансування та партнерські програми Німеччини для українських університетів. Пан Лещенко зазначив, що таке сприяння не обмежується лише цифровими платформами та онлайн-заходами, а включає й особисті візити та обмін досвідом, що зміцнює академічні зв’язки та солідарність.

Варто зазначити, що серед стипендіатів VUIAS є представники ХДУ. Це професорка Дар’я Мальчикова та доцент Микола Гоманюк. Під час дискусії науковці презентували свої доповіді: Дар’я Мальчиковова – «Зовнішня окупація та внутрішня свобода: стійкість і спротив університетів у часи війни»; Микола Гоманюк – «Автоетнографія науковця: від окупації до переміщення».

Дар’я Мальчикова представила детальну ретроспективу роботи  Херсонського державного університету в умовах окупації, релокації та зосередилася на тих кроках в адмініструванні, академічному процесі, науковій та міжнародній діяльності, які забезпечують стійкість університетської спільноти. Зокрема – через розроблення та впровадження антикризових стратегій для забезпечення стійкості та розвитку університетів у період полікризи та воєнних загроз.

«Як університет, що зберігає херсонську ідентичність, вважаємо за необхідне рухатися у напряму досліджень наслідків війни рідної Херсонщини для розроблення стратегії післявоєнного відновлення, дослідження громадянського спротиву жителів Херсона та Херсонської області під час російської окупації, документування впливу воєнної агресії на довкілля та природоохоронні території, підтримці ініціатив із збереження нематеріальної культурної спадщини», - зазначила проректорка.

Під час доповіді доцент Микола Гоманюк підкреслив, що окупація, звільнення Херсона, релокація ХДУ, Каховська трагедія привернули світову увагу до Херсона. Ця увага має і свій академічний вимір.

"Звичайно, що у Херсонського державного університету є багато проблем. Через переміщення ми стали фактично екстериторіальним ЗВО. Ми позбулися території, звідки до нас приходили студенти, і де знаходили роботу наші випускники. Проте ми стали надавати всі послуги дистанційно. І це теж можливість.  І не тільки для студентів, а й для викладачів. Це дає можливість працювати в будь-якій точці світу. При цьому університет зберігає яскраво виражену локальну ідентичність – херсонську", – наголосив Микола Гоманюк. Він висловив сподівання, що створення нових лабораторій, дослідницьких центрів, посилення міжнародної співпраці, збільшення кількості аспірантів та докторантів ХДУ створить умови для того, щоб НПП мали більше можливостей для наукової роботи.

"ХДУ як релокований освітній заклад знаходиться в пошуках своєї ніші, і грамотне позиціювання, систематична маркетингова робота, робота з кадрами можуть вивести його на інші горизонти", – підсумував Микола Гоманюк.

Професорка Оксана Міхеєва (Wissenschaftskolleg zu Berlin, стипендіатка VUIAS) 

Виступила із доповіддю «Виклики переміщених університетів (2014–2022)». Вона   представила результати багаторічних досліджень феномена переміщених університетів в Україні у період з 2014 по 2022 рік. А також наголосила на доцільності використання терміна «displaced universities» замість «relocated», оскільки мова йде не про планове переміщення, а про вимушене переселення закладів освіти внаслідок війни. У своєму виступі науковиця окреслила основні сценарії переміщення університетів – від повної релокації до кількох міст, до злиття установ або їх поступового зникнення.

Також виступила доцентка Катерина Бондар (Криворізький державний педагогічний університет, випускниця VUIAS) «Університети у вигнанні: воєнне переміщення як випробування академічної свободи та громадянської ідентичності».

Катерина Бондар представила результати дослідження академічної свободи та соціальної ідентичності університетів, що пережили воєнне переміщення. Вона акцентувала увагу на викликах, з якими стикаються працівники та студенти переміщених закладів: психологічні травми, втрата локальної бази, конкуренція у нових громадах та управлінські труднощі при багатомісцевих кампусах.

Захід завершила Вікторія Середа. Вона подякувала учасникам за глибоку та змістовну дискусію.

Довідка

Wissenschaftskolleg zu Berlin у тісній співпраці з партнерськими інститутами з України, Європи та США розпочав ініціативу з підтримки українських науковців у створенні Українського інституту передових досліджень (UIAS) у Києві. Повноцінна інституційна діяльність в Україні буде можливою лише після завершення війни, але попередній віртуальний інститут — VUIAS (www.vuias.org) — розпочав роботу у вересні 2023 року. Протягом перших шести років проєкт фінансується Фондом Volkswagen.

Цілі новоствореної установи є багатогранними: VUIAS мобілізує підтримку для науковців в умовах війни та сприятиме відбудові української академічної спільноти після її завершення. Об’єднуючи українських дослідників в Україні та за її межами, VUIAS активніше інтегрує їх у міжнародний академічний простір та сприятиме розширенню знань про Україну у світовій науці. Інститут також допомагатиме зупинити відтік наукових кадрів, спричинений війною та переміщенням. Етап заснування інституту координується офісами у Києві та Берліні. Поки триває російська агресія проти України, академічні заходи проводитимуться у віртуальному та гібридному форматах.

З 2023 року VUIAS надав 86 стипендій, з яких 47 — в Україні та 39 — за кордоном. Стипендіати представляють 20 різних галузей науки і 40 академічних інституцій з усіх регіонів України.