Херсонський державний унiверситет

Уявіть собі людину, яка все своє життя присвятила тому, щоб зберегти пам’ять про славне минуле українського народу. Людину, яка ходила степами, розпитувала старожилів, записувала пісні, легенди, перекази, збирала речі, що залишилися від козацької доби, і з неймовірною любов’ю складала з усього цього живу історію. Це був Дмитро Яворницький — історик, якого називали "козацьким батьком", бо він не просто досліджував Січ, він нею жив.

Народився він 6 листопада 1855 року в селі Сонцівка, в родині бідного, але освіченого шляхтича. Батько сам дав дітям початкову освіту, але на подальше навчання грошей не було. Виручив випадок: місцевий поміщик посилав свого сина до Харківського повітового училища, а той не хотів їхати без друга Дмитра. Так і вирушили вони вдвох — за кошти багатого батечка.

Спочатку Дмитро вступив до духовної семінарії, але швидко зрозумів, що його душа прагне світських наук — історії, літератури, мистецтва. У 1877 році він успішно склав іспити до історико-філологічного факультету Харківського університету, де його вчителями стали видатні філологи Олександр Потебня і Микола Сумцов. Згодом він познайомився з Миколою Костомаровим, який схвалив його захоплення запорізьким козацтвом.

Після закінчення університету Яворницький залишився стипендіатом, готуючись до професорського звання. Водночас він викладав у Харківській чоловічій гімназії та поринав у дослідження козацької історії. Але коли він захотів писати дисертацію про Січ, його звинуватили в українофільстві та сепаратизмі. Попри це, у 1885 році вийшла друком його праця "Виникнення і будова Запорозького Коша", за що його позбавили стипендії.

Яворницький був не кабінетним ученим. Він мандрував селами, записував спогади, пісні, прислів’я, купував у селян старі шаблі, люльки, клейноди. Його цікавило все: як жили козаки, як воювали, як святкували, як молилися. Він зібрав тисячі артефактів, які стали основою Катеринославського історичного музею, яким він керував понад 30 років. Цей музей і досі носить його ім’я.

Окреме місце в його житті займала Хортиця. Саме Яворницький заклав фундамент її наукового вивчення. Він копав кургани, збирав фольклор, слухав лоцманів, які розповідали про "Запорозьку миску", Савутину скелю, урочище Сагайдачного. У 1886 році він написав нарис "Острів Хортиця на річці Дніпро", де показав виняткове значення острова у формуванні запорозького козацтва.

Ілля Рєпін, працюючи над знаменитою картиною "Запорожці пишуть листа турецькому султану", звернувся до Яворницького як до консультанта. Той не лише надав матеріали, а й сам позував художнику в образі писаря. Це був символічний жест – історик, який оживив Січ у слові, став її частиною на полотні.

У 1927 році Яворницький очолив археологічну експедицію в Запоріжжі, досліджуючи місця майбутнього Дніпрогесу. Результатом стала праця "Дніпрові пороги" (1928), де він описав унікальні природні й історичні особливості краю.

У 1924 році його обрали членом-кореспондентом Української Академії наук, а з 1929-го – дійсним членом.

Окрім наукової діяльності, Яворницький був ще й письменником. Його перша повість "Наша доля – Божа воля" – відкрила шлях до літератури. У його творчому доробку – роман "За чужий гріх", повісті "Христос у серці чоловіка", "У бурсу! У бурсу! У бурсу!", новели "Русалчине озеро", "Добрий пастир", "Сповідь душі баби Палажки Хотюнки", поетична збірка "Вечірні зорі" та багато інших.

Помер Дмитро Яворницький 5 серпня 1940 року в Дніпропетровську. У 1961 році його могилу перенесли на територію музею, який носить його ім’я. А в 1991 році Національна спілка краєзнавців України заснувала премію його імені – на честь людини, яка дала нам ключ до розуміння нашого коріння. 

Список літератури з відкритих інтернет ресурсів

1. Дніпрові пороги: альбом фотографій з географічно-історичним нарисом / Д. Яворницький. – Харків: Перша друкарня Держ. вид-ва України, 1928. – 76 с. https://archive.org/details/iav1928/page/n117/mode/2up

2. Дніпрові пороги : [геогр.-іст. нарис] / Дмитро Яворницький. – [Дніпропетровськ: Промінь, 1989]. – 55 с. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0009972

3. Очерки по истории запорожских козаков и Новороссийского края / Д. И. Эварницкий. – Санкт-Петербург: Тип. И. Н. Скороходова, 1889. – II, [2], 195 c. https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0003644

4. Яворницкий, Дмитрий Иванович (1855-1940.). Переправа чрез Днепровские пороги (Из "Поездки по запорож. урочищам") / [Д.И. Эварницкий]. – [Одесса] : тип. П. Францова, ценз. 1885. – 18 с. https://chtyvo.org.ua/authors/Yavornytskyi/Pereprava_chrez_Dneprovskye_porohy_ros/

5. Исторія запорожскихъ козаковъ. Томъ первый. Съ 22 рисунками. Рисунки дозволены цензурою. - С.-Петербург. Типографія И.Н. Скороходова, Надеждинская, 43. - 1892. - 609 с. https://chtyvo.org.ua/authors/Yavornytskyi/Ystoriia_zaporozhskykh_kozakov_vyd_1892/

6. Исторія запорожскихъ козаковъ. Томъ второй. - С.-Петербург. Типографія И.Н. Скороходова, Надеждинская, 43. - 1895. - 624 с. https://chtyvo.org.ua/authors/Yavornytskyi/Ystoriia_zaporozhskykh_kozakov_Tom_2_ros_vyd_1895/

7. Исторія запорожскихъ козаковъ. Томъ третий. - С.-Петербург. Типографія И.Н. Скороходова, Надеждинская, 43. - 1897. - 646 с. https://chtyvo.org.ua/authors/Yavornytskyi/Ystoriia_zaporozhskykh_kozakov_Tom_3_ros_vyd_1897/

8. Історія запорізьких козаків : у 3 т. / Д. І. Яворницький. - Львів : Світ, 1990 - 1992.

Т. 1 / з рос. пер. І. Сварник. – 1990. – 316, [3] c. : іл. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001284

Т. 2 / з рос. пер. І. Сварник. – 1991. – 388, [3] c. : іл. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0004444

Т. 3 / з рос. пер. І. Сварник. – 1992. – 451, [1] c. : іл. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0004455

9. Українські народні пісні, наспівані Д. Яворницьким: пісні та думи з архіву вченого / упоряд., вступ. ст., прим. та комент. М. М. Олійник-Шубравської, нот. матеріал підгот. О. В. Шевчук. – К. : Муз. Україна, 1990. – 453 с. https://www.flickr.com/photos/alexander_volok/albums/72177720301188717/

10. Дмитро Іванович Яворницький / Вступ. ст. та бібліогр. І. М. Гапусенка; відп. ред. д. і. н., проф. К. Г. Гуслистий; ред. кол.: акад. АН УРСР Г. С. Писаренко (гол.), к. т. н. Ю. О. Анісімов, М. М. Онопрієнко; Академія наук УРСР. – Київ: Наукова думка, 1969. – 60 с. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0001735

11. Дмитро Яворницький та його родовід / С. В. Абросимова, А. Ф. Парамонов; МГО "Ін-т Україніки" [та ін.]. – Харків: Харків. приват. музей міськ. садиби, 2009. – 110 c. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001932

12. Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького : кат. музейн. колекції / Дніпропетр. іст. музей імені Д. І. Яворницького, Дніпропетр. від-ня Ін-ту укр. археографії АН України; [уклад.: С. В. Абросимова та ін. ; ред.: Г. П. Калиниченко та ін.]. – Вид. 2-ге, допов. – Дніпропетровськ: Пороги, 1992. – 221, [1] с. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0010521

13. Світленко, С. І. «Свої» і «чужі» символи історичної пам’яті у світогляді та творчій спадщині Д. І. Яворницького. Харківський історіографічний збірник, 2017, вип. 15, 103-113. https://periodicals.karazin.ua/historiography/article/view/9449

14. Внесок історика Д. І. Яворницького в дослідження та збереження пам’яток козацької доби / Л. Алексашкіна // Краєзнавство. – 2010. – № 4. С. 45-55. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/32139

15. Д. І. Яворницький про питання функціонування й розвитку української мови / Н. Г. Майборода // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Мовознавство. - 2009. - Т. 17, вип. 15(1). С. 154-159. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdumo_2009_17_15(1)__26.

16. Вплив Дмитра Яворницького на розвиток козацької тематики в українському образотворчому мистецтві кінця ХІХ - початку ХХ ст. / Є. А. Козловська // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2011. - № 5. - С. 109-112. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2011_5_32.

17. Діалектизми в поетичній збірці Д. Яворницького "Вечірні зорі" / А. М. Поповський // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. - 2012. - № 3. - С. 247-251. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_fi_2012_3_43.

18. Побут та звичаї українських матросів у дослідженнях Дмитра Яворницького / З. Герман // Етнічна історія народів Європи. - 2009. - Вип. 28. - С. 154-159. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2009_28_24.

19. Дослідження українського кобзарства Дмитром Яворницьким / З. Герман // Етнічна історія народів Європи. - 2009. - Вип. 29. - С. 70-76. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2009_29_9.

20. Стилістичні функції біблеїзмів у творчості Дмитра Яворницького / Н. Г. Майборода // Дослідження з лексикології і граматики української мови. - 2012. - Вип. 12. - С. 87-94. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dlgum_2012_12_13.

21. Освітня і наукова діяльність Д. І. Яворницького в ракурсі повсякденності наприкінці ХІХ ст. / О. А. Сміянова // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті. - 2014. - Вип. 12. - С. 192-200. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nuippp_2014_12_22.