Товариство дослідників України разом із науковцями Херсонського державного університету, за всебічного сприяння і співпраці з Херсонською обласною державною адміністрацією завершило черговий унікальний проєкт – створення серії атласів деокупованих територіальних громад Херсонської області.
21 листопада відбулася презентація проєкту – «Територіальні громади Херсонщини перед викликами воєнного часу: презентація атласів умов та ресурсів деокупованих тергромад Херсонської області».
Від Херсонського державного університету до реалізації проєкту були долучені представники кафедри географії та екології, зокрема докторка географічних наук, професорка Дар’я Мальчикова та доктор географічних наук, професор Ігор Пилипенко. Одним з рецензентів видань виступив член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки ХДУ Олександр Ходосовцев.
Модерував презентацію Павло Остапенко, голова Товариства дослідників України, з яким Херсонський державний університет має давню і плідну співпрацю. Він зазначив, що проєкт є ініціативою Товариства дослідників України, що почала реалізовуватися ще 2020-2021 роках також у тісній співпраці із Херсонським державним університетом, Херсонською обласною державною адміністрацією та територіальними громадами регіону. Тоді було створено ГІС-портал Херсонщини, що був презентований у лютому 2022 року, незадовго до початку повномасштабного вторгнення РФ.
Саме ця робота стала основою для створення атласів умов та ресурсів деокупованих тергромад Херсонської області.
“Опис довоєнного стану, тобто та робота, яку ми провели у 2020-2021 році з ОВА, з Херсонським державним університетом, з громадами, вона власне стала базисом і такою точкою для порівняння того, що було, і, на жаль, те, що ми втратили. І те, до чого ми точно маємо прямувати в відновлені територіальних громад Херсонщини”, – зазначив Павло Остапенко.
Він додав, що авторський колектив видань нараховує 10 осіб, а також кожен атлас рецензували 3 рецензенти з наукових установ і 1 рецензент від відповідної територіальної громади.
В атласах наведено загальну характеристику кожної громади, унікальні картографічні матеріали. За словами Павла Остапенка, йдеться про геологічну будову, корисні копалини, фізичну та кліматичну карти, ландшафтну структуру, забруднення, зміну демографічної структури, соціальну сферу, господарський комплекс, культуру, туризм, транспортну мережу, просторовий розвиток, наслідки війни і повоєнну стратегію розвитку.
Надалі перед присутніми виступили заступник директора департаменту регіональної політики та реінтеграції територій Міністерства розвитку громад та територій України Олег Бутрей та заступник начальника управління з питань децентралізації та розвитку громад Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Сушко. Вони говорили про цінність цих атласів в контексті не лише збору інформації про громади, й того, що цей моніторинг є важливим для планування їхньої відбудови.
У своєму виступі професорка ХДУ Дар’я Мальчикова, яка є авторкою розділу "Наслідки війни і повоєнна стратегія розвитку", зазначила, що для будь-якої громади є декілька основних складових, які дозволяють бути спроможними і розвиватися. Йдеться перш за все про населення та просторові ресурси, що формують людський і територіальний капітал розвитку громади.
“І власне тому розуміння простору має бути основою для планування будь-яких заходів з організації територій, майбутнього розвитку, а зараз, на жаль, і повоєнного відновлення”, – прокоментувала Дар’я Мальчикова.
Однак, за словами науковиці, якщо говорити про відбудову, то потрібно розуміти, враховуючи складність ситуації, ключові фактори:
“Перший – це безпековий фактор. До моменту стабілізації безпекової ситуації процес відбудови має переважно оперативний, кризовий характер. Лише на окремих територіях і в громадах, що відносно безпечні, можливе планування та реалізація довгострокових стратегічних проєктів. Якщо говорити про другий фактор – це розмінування. Тому що основний економічний потенціал Херсонщини традиційно ґрунтувався на використанні земельних ресурсів. І третій фактор: ми маємо розуміти, що навіть за досягнення миру, наша область завжди буде виконувати нові функції – оборонні. Оскільки держава-агресор залишається поряд. І тому ми маємо враховувати це під час планування розвитку громад. Четверте: ми повинні розуміти, що формула відбудови має реалізовуватися через нові моделі та формули відновлення. Чому? Внаслідок катастрофи Каховського водосховища ми втратили ключову умову стабільного розвитку Херсонщини – стане водозабезпечення. Водна безпека є основою сталого соціально економічного розвитку”.
Водночас науковиця говорить, що навіть за досягнення безпеки і розмінування – процес відновлення не буде швидким.
“Тому це мають бути нові моделі агроекономічної трансформації. Певний час, які б рішення не були прийняті щодо налагодження водозабезпечення, ми будемо жити і працювати в умовах ризикованого землеробства”, – говорить Дар’я Мальчикова.
Та не зважаючи на всі ці виклики насамперед потрібно зберегти, підтримати і повернути людський капітал Херсонщини, наголошує Дар’я Мальчикова:
“Цифри і масштаби рйунувань жахливі, але не менш важливі і ті соціальні зміни, що відбулися. Це не просто втрати населення. В окремих громадах структура демографічна відрізняється дуже сильно, коли частка людей старше працездатного віку становить понад 50%, а дітей, підлітків та молоді – менше 10 % , а іноді – менше 5%. Тому це враховувати ми також зобов’язані”.
Враховуючи всі ці ризики та фактори, за словами науковиці, Херсонщина всеодно має великий потенціал для відновлення. Насамперед завдяки унікальним характеристикам, наявному людському капатілу та завдяки унікальному транспортно-географічному положенню. Однак дуже важливо врахувати всі та фактори, описані вище, для того, аби грамотно формувати стратегію повоєнного відновлення.
Пресцентр ХДУ
Можливості: Версія для друку Відправити другу