Здобувачі освіти спеціальності “Журналістика” ХДУ стали учасниками дводенного інтенсивного онлайн-тренінгу «Медіа майбутнього: безпека, право та розслідування», який організував Центр демократії та верховенства права у співпраці з мережею регіональних хабів Інституту масової інформації “Медіабаза”, Вікном Відновлення та Накипіло.Освіта та за фінансової підтримки International Media Support.
Перший день інтенсиву розпочався з блоку лекцій експерта з цифрової безпеки Nadiyno.org Павла Бєлоусова, присвячених кібергігієні та еволюції фішингу. Він детально розібрав механізми захисту від шкідливого програмного забезпечення, згадавши вірус «Петя», який вразив саме ті системи, де не було вчасно встановлено оновлення.
Особливу увагу спікер приділив загрозам, які несе штучний інтелект, адже зловмисники навчилися генерувати персоналізовані фішингові листи без помилок, використовуючи контекст роботи конкретного журналіста. Головною порадою експерта стала необхідність тотальної перевірки вхідної інформації, незалежно від джерела.
Наступною темою стало медіазаконодавство, де головний медійний експерт ЦЕДЕМ Ігор Розкладай окреслив ключові правові зміни та їхній вплив на роботу журналістів у 2025 році. Фахівець підкреслив, що розуміння еволюції медійного законодавства допомагає краще орієнтуватися в сучасному інфопросторі та захищати професійні права.
«Сильні медіа формуються тоді, коли журналісти усвідомлюють правові рамки своєї діяльності й уміють ними користуватися», – зауважив спікер.
Другий день тренінгу був зосереджений на авторському праві та розслідувальній журналістиці. Юристка з авторського права ЦЕДЕМ Олена Спесивцева розглянула базові принципи захисту інтелектуальної власності та практичні кейси, з якими журналісти стикаються у щоденній роботі. Значну частину виступу експертка присвятила правовим аспектам тренування моделей штучного інтелекту на журналістських матеріалах.
«Хоча технології нині й розвиваються швидко, проте авторське право завжди має залишатися фундаментом», – підкреслила фахівчиня.
Про особливості розслідувальної журналістики та командну природу цього жанру розповів журналіст-розслідувач і редактор проєкту BIHUS.Info Максим Опанасенко. Він поділився власним досвідом роботи з джерелами, даними та юридичними аспектами розслідувань, зокрема розповів про викриття корупційних схем у будівництві та махінацій із закупівлями фортифікацій. Також експерт наголосив на ролі взаємодії всередині редакції.
«За кожним розслідуванням стоїть команда – редактори, юристи, оператори, аналітики, і саме ця спільна робота дозволяє доводити матеріали до результату», – зазначив експерт.
Далі спікер детально розкрив інструментарій OSINT-розслідувань, продемонструвавши, як за допомогою ліхтарного стовпа на фото в соцмережах можна знайти конкретне місто та навіть квартиру. Також Максим Опанасенко продемонстрував студентам, що ефективність розслідувача залежить не від дорогого програмного забезпечення, а від уважності до деталей та терпіння.
«У подібних історіях ніякі програми для розпізнавання чи божественні знання вам не потрібні. Тут найважливіше — ваше бажання. Будь-які дані, якщо вони є в мережі, знайти можна завжди».
Автори — студенти IV курсу спеціальності “Журналістика” Сипко Олександр та Невинський Андрій
Можливості: Версія для друку Відправити другу