24 лютого у Херсонський державний університет відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Південь України та повномасштабне військове вторгнення росії 24 лютого 2022 року: джерелознавчий аспект, напрями історичних досліджень, меморіалізація».
Це спільний науковий захід із партнерами – Університетом Кент (Велика Британія) та Поморським університетом (Польща) – за участі науковців з університетів України та країн ЄС.
Ініціатором та організатором заходу виступила кафедра історії, археології та методики викладання ХДУ. Модерувала конференцію завідувачка кафедри Наталія Кузьмова.
У вітальному слові ректор ХДУ Олександр Співаковський зазначив:
«Для нас, як для університету з Херсона, ця тематика є не просто академічною — вона глибоко особиста. Правобережжя Херсонщини пережило окупацію, лівий берег області вже чотири роки перебуває в неволі. Руйнування, втрати, історії героїзму та зради… Ми не можемо впливати на хід подій, але історики можуть їх систематизувати й аналізувати. Саме тому Херсонський державний університет продовжує велику й системну роботу з меморіалізації: фіксує події, збирає свідчення, інтегрує тему війни та спротиву в освітній і науковий дискурс, досліджує роботу університету в умовах релокації. Університет сьогодні — це не лише про освіту. Це про відповідальність. Про формування культури пам’яті. Про цінності, які визначатимуть майбутнє країни».
Також учасників конференції привітав директор Інституту історії Поморського університету (Слупськ) Роберт Кусьнеж.
Деканеса факультету психології, історії та соціології ХДУ Ірина Шапошникова наголосила:
«Сьогодні ми зібралися не просто як дослідники минулого, а як безпосередні свідки та творці новітньої історії Півдня України. Для нашої університетської спільноти тема цієї конференції — це не лише сухі факти чи джерелознавчі розвідки, а наша жива історія. Ми пройшли через випробування окупацією, складний процес релокації Херсонського державного університету та щоденну боротьбу за право бути українцями на своїй землі. На нашому факультеті стали традиційними соціально-просвітницькі та наукові заходи до дат, які назавжди закарбувалися в нашій пам’яті — 24 лютого 2022 року та Дня визволення Херсона. Проте ми дивимося на ці події ширше: обговорюємо топоніміку наших міст, де назви вулиць промовляють іменами нових героїв; збираємо історії людей, які своєю працею, волонтерством та відвагою щомиті наближають перемогу; аналізуємо досвід релокації як символ того, що університет — це не стіни, а люди та їхня незламна воля. Я переконана, що меморіалізація — це не лише спорудження пам’ятників у майбутньому. Це те, що ми робимо вже сьогодні. Кожна записана історія, кожна перейменована вулиця, кожна наукова доповідь — це цеглинки, з яких формується майбутній ландшафт нашої національної пам’яті. Бажаю учасникам плідних дискусій, наукового натхнення та глибоких інсайтів. Нехай наші дослідження стануть міцним фундаментом для відновлення українського півдня».
«Сьогодні ми зібралися не просто як дослідники минулого, а як безпосередні свідки та творці новітньої історії Півдня України. Для нашої університетської спільноти тема цієї конференції — це не лише сухі факти чи джерелознавчі розвідки, а наша жива історія. Ми пройшли через випробування окупацією, складний процес релокації Херсонського державного університету та щоденну боротьбу за право бути українцями на своїй землі.
На нашому факультеті стали традиційними соціально-просвітницькі та наукові заходи до дат, які назавжди закарбувалися в нашій пам’яті — 24 лютого 2022 року та Дня визволення Херсона. Проте ми дивимося на ці події ширше: обговорюємо топоніміку наших міст, де назви вулиць промовляють іменами нових героїв; збираємо історії людей, які своєю працею, волонтерством та відвагою щомиті наближають перемогу; аналізуємо досвід релокації як символ того, що університет — це не стіни, а люди та їхня незламна воля.
Я переконана, що меморіалізація — це не лише спорудження пам’ятників у майбутньому. Це те, що ми робимо вже сьогодні. Кожна записана історія, кожна перейменована вулиця, кожна наукова доповідь — це цеглинки, з яких формується майбутній ландшафт нашої національної пам’яті. Бажаю учасникам плідних дискусій, наукового натхнення та глибоких інсайтів. Нехай наші дослідження стануть міцним фундаментом для відновлення українського півдня».
Захід об’єднав учених, викладачів, дослідників, аспірантів та всіх, хто працює з тематикою сучасної історії України.
Робота конференції розгорнулася навколо ключових питань осмислення сучасної війни – від пошуку та аналізу джерел до формування культури пам’яті. У межах секцій «Війна і суспільство», «Травма і пам’ять» та «Війна та повсякденність» учасники обговорювали суспільні трансформації, інформаційні й культурні наслідки війни, проблеми воєнних злочинів і меморіалізації, а також те, як повномасштабна агресія змінює економіку, екологію, освіту та практики громадянського спротиву на Півдні України.
Пресцентр ХДУ
Можливості: Версія для друку Відправити другу