Kherson State University

«Кожна з презентованих статей має прикладний характер і показує, що цифровізація в освіті – це не лише про технічні інновації, а про створення стійкої, доступної й людиноцентричної системи навчання, яка витримує виклики війни й водночас формує майбутнє освіти. Приклади та рішення базуються на досвіді саме Херсонського державного університету, який працює в умовах релокації під час військового стану. Саме це спонукає нас до постійного розвитку та імплементації сучасних трендів, зокрема штучного інтелекту, у освітній процес», - зазначив голова делегації Херсонського державного університету, співзасновник конференції ICTERI-2025, ректор ХДУ, професор Олександр Співаковський. 

У перший день конференції було презентовано декілька доповідей від представників Херсонського державного університету. 

Зокрема, аспірантка, викладачка кафедри педагогіки та психології дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету Анастасія Волянюк представила статтю «Трисуб’єктна дидактика 2.0 – роль штучного інтелекту в сучасній концепції освіти» авторства професора Олександра Співаковського, професорки Любові Петхової, доцента Максима Полторацького та аспірантки Анастасії Волянюк.

У статті ми досліджували роль штучного інтелекту в контексті трисуб’єктної дидактики 2.0 – сучасної педагогічної концепції, яка переосмислює взаємодію між учнем, викладачем та цифровим освітнім середовищем. Спираючись на модель трисуб’єктної дидактики, аналізували етапи трансформації дидактики: від моделі, орієнтованої на викладача, до інтерактивної, і зрештою - до оновленої трисуб’єктної системи у форматі 2.0, де ШІ стає рівноправним учасником освітнього процесу. У статті наголошується на здатності ШІ виявляти логічні невідповідності та аналізувати діалоги між учасниками освітнього процесу для підвищення ефективності взаємодії, проаналізовано переваги та проблеми інтеграції ШІ в освітній процес, а також розглянуто етичні аспекти, такі як доброчесність, залученість людини та ризики зниження соціальної взаємодії. Особливу увагу ми приділили важливості нормативно-правової бази та інституційної політики, які вже затверджені у Херсонському державному університеті. До речі, одному з перших серед українських вищих навчальних закладів.

Магістрантка Євгенія Ревенко представила доповідь за науковою статтею «Моделювання індивідуальної освітньої траєкторії для адаптивного вивчення англійської мови на основі технологій семантичного вебу» авторства професора Олександра Співаковського, доцента Максима Полторацького та Євгенії Ревенко.

У статті презентовано досвід розробки моделі побудови індивідуальної траєкторії навчання англійської мови. Модель реалізовано за допомогою Notation3 (N3) та логічних правил N3. Вона враховує початковий рівень знань студента, навчальні програми університету, елементи неформальної освіти та зовнішні курси з платформ MOOC, таких як Udemy та Coursera. Система динамічно генерує персоналізовані траєкторії навчання, узгоджуючи освітній контент з онтологічними представленнями та семантичними міркуваннями.

Аспірант Херсонського державного університету Станіслав Калацький представив доповідь за статтею «Модель впровадження цифрових послуг у бізнес-процеси вищих навчальних закладів в умовах воєнного стану», співавторами якої, крім нього, є здобувачі та науково-педагогічні працівники Олександр Соловейко, Денис Сенчишен, Олександр Лемещук, Дмитро Кльонов та Євгенія Ревенко.

У статті розглядаються підходи до організації освітнього процесу в вищих навчальних закладах України під час воєнного стану з акцентом на інтеграції сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Віртуальні навчальні середовища та системи управління навчанням стали важливими для підтримки безперервності освіти, незважаючи на безпрецедентні виклики. Було проаналізовано вплив війни на загальний стан студентів та їхній навчальний досвід, і було виявлено, що ці цифрові платформи пропонують гнучкість та доступність як для студентів, так і для викладачів. Вони дозволяють продовжувати академічну діяльність, незважаючи на фізичне переміщення та перебої зі зв’язком та світлом. Однак швидкий перехід до онлайн-навчання виявив складність інтеграції освітнього програмного забезпечення, зокрема необхідність розвитку студентами та викладачами необхідних цифрових навичок. На основі досвіду Херсонського державного університету було запропоновано кілька ініціатив для покращення цифрової грамотності та забезпечення ефективного використання освітніх платформ. Йдеться про створення спеціалізованих посад асистентів з цифровізації, впровадження комплексних навчальних програм та забезпечення постійної технічної підтримки. Інтеграція асистентів зі штучного інтелекту може ще більше покращити доступність, пропонуючи керівництво, коли людська підтримка недоступна. Результати дослідження свідчать про те, що поєднання технологічної інфраструктури та педагогічної підтримки має вирішальне значення для довгострокової стійкості вищої освіти в Україні. Постійні інвестиції в розвиток цифрових навичок допоможуть пом'якшити майбутні виклики, гарантуючи, що вищі навчальні заклади зможуть підтримувати стабільність та адаптивність у кризових умовах.

«Пишаюсь нашими науковцями, які демонструють інноваційність, адже не тільки аналізують наявний інструментарій, а й пропонують моделі майбутнього: дидактику 2.0, персоналізованого вивчення англійської мови, цифровізацію бізнес-процесів. Зазначу, що всі виступи та дискусії відбуваються англійською мовою. Ми приділяємо багато уваги створенню іншомовного освітнього середовища у нашому університеті. І це дає свій результат – наші науковці цілком інтегровані у міжнародні наукові та проєктні напрями, передають якісні сучасні знання студентам», - підсумував Олександр Співаковський.