Kherson State University

Своє рішення вступати саме до Херсонського державного університету Катерина зробила не просто так. За її словами, попередній досвід навчання в іншому університеті лише додав впевненості у свій вибір: «По-перше, я знала, що тут мають бути гарні викладачі, а по-друге, враховуючи мій попередній досвід навчання в іншому університеті, я була впевнена на 100%, що в нашому університеті немає корупції.», — розповідає випускниця.

Важливу роль відіграла й сімейна історія: у ХДУ навчалася її мама, яка багато розповідала про викладачів і насичене студентське життя: «Я жодного разу не пошкодувала про свій вибір», — підкреслює випускниця.

Спеціальність «Філологія, германські мови та літератури, переклад (перша — англійська)» Катерина обрала не одразу. Після школи вона вступила до іншого університету на спеціальність «Психологія», однак згодом зрозуміла, що не хоче продовжувати навчання саме в тому закладі, і відрахувалася. Після цього постало важливе питання — який професійний шлях обрати далі. Вирішальним моментом стала, здавалося б, випадкова ситуація: знайомі попросили Катерину позайматися англійською мовою з їхньою дитиною, спершу вона вагалася, адже не мала педагогічних навичок, однак усе ж погодилася. Саме тоді прийшло усвідомлення, що робота з мовами та навчання інших їй справді подобаються.

«Мені завжди було цікаво “копатися” в мовах, розбиратися в їхній структурі та етимології. А після перших занять із дитиною я зрозуміла, що хочу пов’язати з цим своє життя», — згадує Катерина.

Так вона повторно склала ЗНО та вступила до Херсонського державного університету на спеціальність «Філологія, германські мови та літератури, переклад (перша — англійська)», уже з чітким розумінням власного вибору.

Сьогодні навчання в ХДУ повністю дистанційне. Катерина перебуває у Херсоні — місті-герої, яке пережило окупацію, затоплення, обстріли та постійні перебої зі світлом і зв’язком:

«Я здавала екзамени буквально на вулиці. Біля офісу інтернет-провайдера стояв генератор і працював Starlink. Так я складала іспит з німецької мови — було холодно, але іншого варіанту не було».

Попри це, студентка високо оцінює організацію дистанційного навчання в університеті: чіткий розклад, постійний зв’язок із викладачами, корпоративна пошта, численні чати для комунікації:

«Навіть якщо немає світла — і викладачі, і студенти все одно пробиваються. Я вважаю, що дистанційне навчання у ХДУ організоване на дуже високому рівні».

Історія старостування Катерини почалася доволі несподівано. Під час навчання на бакалавраті на заочній формі її призначили старостою, це було неочікувано, але дівчина вирішила спробувати.

Коли ж вона вступила до магістратури, кураторка групи запропонувала їй знову стати старостою, і Катерина погодилася: «Мені подзвонили й запитали, чи я не проти. Я зрозуміла, що вже звикла до цієї ролі, тому погодилася», — розповідає вона.

Згодом Катерина стала старостою одразу двох магістерських груп, адже студенти мали багато спільних дисциплін.

«Бути старостою — це велика відповідальність. Треба знати, де кожен студент, чому він не здав завдання, чому не вийшов на зв’язок, але дуже приємно, коли тобі дякують », — зазначає Катерина.

За словами Катерини, особливу мотивацію їй дає довіра з боку викладачів і відчуття, що її допомога справді полегшує роботу факультету.

«Коли викладачі звертаються до тебе як до колеги — це неймовірно приємно. А коли у відповідь на повідомлення надсилають сердечко чи якийсь смайлик, то це так щиро гріє душу. У такі моменти розумієш, що тебе цінують і тобі довіряють», — зізнається Катерина.

Сьогодні Катерина поєднує навчання в магістратурі Херсонського державного університету з роботою репетиторки та перекладачки. Вона працює і з дітьми, і з дорослими, постійно перемикаючись між парами та підготовкою до занять:

«Кожного разу, коли з’являється новий розклад, я думаю, як усе встигнути: куди перенести учнів, щоб потрапити на пари, і де знайти час на завдання».

Поєднання навчання, старостування та роботи вона називає надзвичайно складним, особливо в теперішніх умовах:

«Про це мало говорять. Тайм-менеджмент не завжди працює, коли ти живеш у постійному стресі через війну».

Ночі без сну, робота над дипломом, заняття з учнями та тривожна реальність стали для Катерини рутиною. За її словами, інколи доводилося працювати до глибокої ночі або взагалі не спати добу, намагаючись встигнути виконати всі свої плани.

«Навіть ідеально складений розклад може просто “не спрацювати”, коли ти живеш у постійному стресі», — додає студентка.

Сьогодні Херсонський державний університет для Катерини — це значно більше, ніж просто заклад освіти:

«Для мене ХДУ — це сім’я. Я дуже прив’язалася до викладачів, до факультету, до одногрупників. Коли я стояла на захисті магістерської, я плакала, бо зрозуміла: я змогла. І змогла завдяки цим людям».

«Моя мама постійно порівнює своє навчання з моїм, адже, як я вже говорила, вона теж тут навчалася, і їй приємно це чути. Я розповідаю їй про лекції, практику, нових викладачів, і вона посміхається, бачачи, як університет розвивається. Особливо зворушливою для мене була мить, коли я зустріла викладача, який навчав мою маму».

Дівчина вже готується до вручення дипломів в Івано-Франківську і дуже хоче обійняти всіх викладачів та одногрупників:

«Я так хочу всіх-всіх-всіх обійняти, кого там побачу».

Вона не виключає, що продовжить навчання в аспірантурі й пов’яже своє майбутнє з науковою діяльністю:

«Якби можна було повернутися в минуле, я б знову обрала цей шлях. Можливо, навіть раніше, одразу після школи», — щиро зізнається вона.

Авторка – студентка || курсу спеціальності «Журналістика» Владислава Міхалькова