Відстань у тисячі кілометрів не стала перешкодою для вибору, зробленого серцем. Перебуваючи в Німеччині, Владислава Кульчиковська навчається в Херсонському державному університеті та впевнено будує своє професійне майбутнє в Україні. Її історія — про свідомість, наполегливість і віру в українську освіту.
У часи повномасштабної війни - освіта є одним із найважливіших елементів світлого майбутнього, і мабуть, багато хто з цим погодиться. Зараз бути освіченим - життєва необхідність. ХДУ є осередком знань для багатьох херсонців і не тільки. Навіть за кордоном обирають наш університет. Така історія трапилася в студентки 2 курсу 08-261 групи, факультету української й іноземної філології, журналістики та мистецтв - Кульчиковської Владислави. Вона охоче зі мною поділилася тим, чому вона зробила вибір на користь ХДУ.
Чому ти вирішила вступати саме до Херсонського державного університету, навіть перебуваючи у Німеччині?
- Чесно кажучи, я свідомо обрала ХДУ, навіть знаходячись за кордоном. У мене сталася дуже дивна ситуація, тому що у 2021 році я вступила до Одеського національного університету ім. Іллі Мечнікова, і там я провчилася рівно рік на факультеті англо-німецької філології. Взявши академічну відпустку на другий рік, мене, не повідомивши, відрахували. Тож я зібрала всі речі, забрала документи й вирішила вступити до ХДУ, навіть рідні мені з самого початку про це казали. Взагалі не пожалкувала, мені дуже подобається наш університет.
Наскільки зручно навчатися дистанційно за кордоном в ХДУ?
- Навчатися таким чином зручно, особливо коли університет вибудовує таку систему комунікації та підтримки студентів, зокрема завдяки поєднанню синхронного й асинхронного навчання. Якщо ми не маємо можливості виходити онлайн на пари, то ми можемо просто виконувати всі завдання, які є на нашій платформі. Звісно ж різниця в часі, іноді є технічні моменти, але це дуже рідко. Загалом, це дозволяє розвиватися і не втрачати роки, навіть якщо ти фізично далеко.
Чи є якісь труднощі? Чи можливо хотілося би якісь моменти змінити?
- Передусім, це відсутність живого студентського середовища. Не вистачає атмосфери самого університету (як будівлі), спілкування з одногрупниками або з викладачами, спільних оффлайн заходів. Хоча в нас є тиждень очного навчання і я вважаю це крута можливість побувати в університеті. Ну і звісно, дистанційне навчання вимагає самодисципліни.
Що найбільше подобається в навчанні на журналістику?
- Найбільше те, що Журналістика - це про живу реальність. Ми не просто вчимо теорію, а ми одразу практикуємося. Тобто ми постійно працюємо з тим, що відбувається навколо. Зараз ми взагалі проходимо практику - це неймовірний досвід! Навчає також мислити критично, тобто ставити правильні запитання й бачити глибше, аналізувати інформацію та доносити її. Також різноманіття: ми можемо спробувати себе в будь-якій ніші (писати, знімати відеоматеріали і так далі). Ще це для мене відповідальність і розуміння того, що слово чогось варте, і що інформація дуже сильно впливає на людей.
Чи віриш в те, що побуваєш колись в стінах університету? Що би сказала майбутнім вступникам?
- Я щиро вірю, що я обов'язково побуваю в стінах нашого університету. І я не просто там побуваю, а я прийду туди вже як сформована журналістка і зніму репортаж про це. Майбутнім вступникам я би сказала: не бійтеся обирати українську освіту. Це свідомий вибір. І якщо ви хочете розвиватися в українському контексті, працювати для своєї країни й бути частиною цього всього, то це правильний шлях!
. Ця розповідь доводить, що ХДУ обирають незалежно від місцезнаходження. Адже, наші студенти прагнуть отримувати якісні знання і йдучи за покликом серця, обирають ту освіту яка є справжнім уособленням рідного дому.
Шарапов Микита, 08-261 Журналістика, ІІ курс
You can: Print version Send to friend