Херсонський державний унiверситет

Історія сягла моменту, коли людству вже не можна ворогувати. На землі повинна запанувати дружба. Я завжди намагаюсь підкреслити це у своїй творчості... я впевнений, що наукова фантастика – це одна із ланок, яка допомагає об'єднати людство».

Айзек Азімов

2 січня 2025 р. виповнилося 105 років від дня народження американського письменника, популяризатора науки, одного з найвідоміших майстрів наукової фантастики Айзека Азімова (1920 - 1992).

Народився майбутній письменник-фантаст, в Білорусії, неподалік від Могильова, в містечку Петровичі, в єврейській родині. Його батьки працювали мельниками. Хлопчика назвали ім’ям покійного діда з боку матері. Російською мовою батьки з ним не говорили, першою мовою для Айзека (Ісаака) став ідиш, а першою літературою – розповіді Шолом-Алейхема.

У 1923 році трирічного Айзека батьки забрали до США. Оселились у Нью-Йорку, згодом у Брукліні. Батько письменника став власником невеликого магазину, за прилавком якого часто доводилось стояти й Айзеку. Щойно навчившись читати, Азімов виявив схильність до точних наук. Водночас у нього зародилася пристрасть до фантастики. Дев'ятилітньому Айзеку випадково потрапив до рук один з випусків першого у світі періодичного видання творів наукової фантастики, заснованого у 1926 році американським письменником-фантастом Х'юго Ґернсбеком. Азімов заохотився до читання цього журналу, а через три роки сам почав писати науково-фантастичні оповідання.

Азімов закінчив Колумбійський університет (1939) за спеціальністю «біохімія», а в 1941 р. отримав звання магістра. У цьому ж році визнали і його літературний талант: ідеться про публікацію його оповідання «Прихід ночі» («Niqhtfall», 1941), визнаного американськими читачами найкращим оповіданням сучасної наукової фантастики.

Розпочалась успішна діяльність Азімова як ученого і як письменника. Він читав лекції у ряді американських університетів, проводив дослідження у галузі біохімії, математики, став доктором наук, згодом – професором, а також відомим ученим. Але це не завадило йому стати плідним письменником. Айзек Азімов написав майже 500 книг. Це здебільшого науково-фантастичні романи, повісті, новели, праці з біохімії, математики, астрофізики, міфології.

Його жартома називали «людиною – друкарською машинкою» через те, що він працював по 14 годин на добу, набираючи текст зі швидкістю близько 90 слів за хвилину.

Надзвичайно широкий діапазон зацікавлень Азімова. Він захоплювався зоологією, серйозно вивчав історію, пізніше багато уваги приділяв природознавству, математиці, став відомим спеціалістом у галузі хімії, згодом захопився біохімією. Виникла серія науково-популярних книг із різних галузей, але його світова слава ґрунтується на науковій фантастиці.

Азімов – неодноразовий лауреат багатьох національних і міжнародних літературних премій, у тому числі «Х'юго» та «Неб'юла», найвищих нагород в американській фантастиці. Азімов – типовий кабінетний учений, який не любив подорожувати, уникав різких перемін, гострих відчуттів, що могли порушити напружений робочий ритм. Артур Кларк, друг Азімова, жартував, що Азімов – це «екологічна катастрофа» : щоб опублікувати все ним написане, потрібно було знищити незчисленну кількість дерев. Про свій творчий шлях Азімов розповів у тритомній автобіографії «Ще свіжа пам'ять» («In Memory Yet Green», 1979), «Ще відчуваю радість життя» («In Joy Still Felt», 1980) і продиктованій уже в госпіталі «А. Азімов»(«І. Asimov», 1993).

Азімов укладав антології фантастичних оповідань, писав до них передмови. Захопливі, гостросюжетні, спрямовані в майбутнє, твори Азімова мають успіх у читачів усього світу.

Помер один із найвідоміших у світі письменників-фантастів, 6 квітня 1992 року від серцевої та ниркової недостатності в госпіталі Нью-Йоркського університету. З волі покійника тіло його було кремоване, а потім – розвіяне

Якщо хтось планує читати фантастику, то рекомендуємо звернутися саме до творів цього автора. Адже Айзека Азімова разом з Артуром Кларком і Робертом Гайнлайном називають «великою трійкою» наукових фантастів, що зробили значний вплив на жанр в середині XX століття.

Пропонуємо ознайомитися з інформацією з відкритих джерел про життя і творчість цієї видатної людини.

1. Айзек Азімов. Ukrainian Library (українська бібліотека) : [електронний ресурс]. URL: https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4560
2. Айзек Азімов. Загубився робот. З циклу оповідань "Я, робот" аудіокнига українською : [електронний ресурс]. URL: https://youtu.be/JRcPwEeaVeE?feature=shared
3. Бесараб Т. П. Павліщева Я. О. Інноваційність дискурсів А. Азімова та Г. Міллера в контексті американської літератури ХХ століття. Молодий вчений. 2018. № 9(2). С. 357-363. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_9(2)__20.
4. Ковтун О. В. Відтворення науково-фантастичного дискурсу А. Азімова в українському перекладі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2014. Вип. 12. С. 176-180. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2014_12_49.
5. Костючков, С. К. Філософська антропологія Айзека Азімова: екзистенційні інтенції homo futurus у циклі «Фундація». Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2022. Вип.43, С. 69-76. URL: http://ekhsuir.kspu.edu/123456789/19192
6. Криницька Н. Образ мула у циклі Айзека Азімова "Заснування”: трикстер як елемент хаосу. Сучасні літературознавчі студії. 2017. Вип. 14. С. 240-251. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sls_2017_14_23.
7. Печенов, М, Штанько В. "Конфлікт суспільного розвитку людей та роботів." Collection of scientific papers «SCIENTIA». January 26, 2024; Helsinki, Finland. С. 312-317. URL: https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/1576
8. Пірошенко С. Інтерпретація трьох законів робототехніки А. Азімова: цикл оповідань "Я, Робот". Філологічний дискурс. 2020. Вип. 10. С. 131-142. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/fild_2020_10_15.
9. Пшоняк В. О. Застосування стилістичних трансформацій при перекладі роману Айзека Азімова «Я, робот» з англійської на українську мову. The 7 th International scientific and practical conference “Science, innovations and education: problems and prospects” (February 9-11, 2022). CPN Publishing Group, Tokyo, Japan. 2022. С 690-698. URL: https://sci-conf.com.ua/vii-mezhdunarodnaya-nauchno-prakticheskaya-konferentsiya-science-innovations-and-education-problems-and-prospects-9-11-fevralya-2022-goda-tokio-yaponiya-arhiv/
10. Сафонова, Н. А. "Стилістичні та культурологічні особливості роману Айзека Азімова «Фундація» (“Foundation”). Пріоритетні шляхи розвитку науки та освіти (частина IІ): матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції м. Львів, 5-6 травня 2020 року. Львів: Львівський науковий форум, 2020. URL: http://lviv-forum.inf.ua/save/2020/5-6.05.2020/частина%202.pdf#page=31
11. Сімонов, Б. Юхта В. Божественні образи у творах Айзека Азімова Фундація, Станіслава Лема Соляріс та Мітах Ктулху Говарда Лавкрафта: порівняльний аналіз. Футурологічний конгрес. Фантастичні світи Станіслава Лема: колективна монографія / за ред. Д. Шевчука, О. Вісич. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2022. С. 130-143 URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8712