Здобувачі освіти спеціальності «Журналістика» ХДУ долучилися до онлайн-тренінгу «Екодезінформація: виявлення, спростування та інструменти для журналістів», що відбувся 16 грудня за ініціативи Інституту масової інформації.
Спікеркою заходу виступила головна редакторка та співзасновниця запорізького видання «SODA» Катерина Рождественська, яка поділилася власним досвідом розслідувань екологічних злочинів та боротьби з фейками.
Під час лекційної частини студенти дізналися алгоритми перевірки екологічної інформації, зокрема повідомлень про забруднення води, повітря, ґрунтів і потенційні екологічні загрози. У фокусі тренінгу також була робота з інформацією, яка швидко поширюється у соціальних мережах і месенджерах та часто не має підтвердження з офіційних джерел.
«Соціальні мережі, месенджери, чати ОСББ, шкіл чи робочих колективів - це середовище, де дезінформація поширюється найшвидше. Дуже часто вона базується на принципі “мені хтось сказав”, без жодної перевірки», — зазначила лекторка.
Для верифікації подібних повідомлень спікерка порадила майбутнім журналістам передусім звертатися до офіційних джерел, таких як Міністерство захисту довкілля, Державна екологічна інспекція та ДСНС, а також перевіряти інформацію через фахових експертів.
Окремо учасники розглянули цифрові інструменти, які допомагають медійникам у роботі з даними. Фахівчиня ознайомила гостей із функціоналом платформи «ЕкоСистема», де зібрані різні екологічні реєстри, та продемонструвала роботу з процедурою оцінки впливу на довкілля. Також присутні оглянули можливості застосунку Windy для моніторингу погодних умов та мапи EcoCity для відстеження якості повітря і радіаційного фону у реальному часі.
Однак, крім новітніх технологій, тренерка наголосила на важливості класичних журналістських методів збору інформації, зокрема офіційних запитів, які залишаються незамінним джерелом ексклюзивних даних.
«Не дивлячись на те, що є купа всіляких реєстрів, я дуже люблю запити. Тому що запити — це завжди те, на що тобі нададуть інформацію саме ту, яку ти можеш в реєстрах і не знайти», — поділилася досвідом спікерка.
Практичний блок тренінгу базувався на реальних кейсах розслідувань. Експертка детально розібрала алгоритм роботи над матеріалами про забруднення водойм та ґрунтів. Серед основних етапів вона виділила необхідність проведення лабораторних експертиз та роботу «в полях» із фіксацією доказів.
Участь у тренінгу дозволила студентам поглибити розуміння специфіки екологічної журналістики, опанувати практичні інструменти перевірки інформації та сформувати критичний підхід до повідомлень екологічної тематики у медіапросторі.
Автори — студенти IV курсу спеціальності «Журналістика»
Можливості: Версія для друку Відправити другу