Херсонський державний унiверситет

Виступ був сфокусований на сучасному баченні викладача-дослідника, переосмисленні його ролей і мотивації.

«Дуже важливо, що університет не лише вимагає результат, а й показує науковцям шлях розвитку, допомагає розкрити їхні сильні сторони. Усвідомлення власного покликання в науці дозволяє органічно знайти своє місце в науковому просторі університету та країни», – зазначив Сергій Омельчук.

Під час лекції спікер зупинився на тому, що хвилює кожного викладача-дослідника, але про що не завжди є час замислитися в щоденній академічній рутині, – наукову траєкторію сучасного викладача-дослідника: нові ролі, нові очікування.

У своєму виступі Сергій Омельчук намагався змістити фокус із формальних вимог і зовнішніх маркерів успіху до сенсу, мотивації та реального дослідницького досвіду.

• Говорили про важливість не піддаватися мінливості “модних” трендів у науці, які швидко спалахують і так само швидко згасають.
• Окремо зупинилися на прориві технологій на основі ШІ та їхньому впливі на наукову діяльність.
• Наголосив на переході від формальних ознак наукової кар’єри до змістових показників: сьогодні вирішальним стає не кількість дипломів чи відзнак, а накопичений дослідницький досвід, участь у проєктах, здатність працювати в командах. У цьому контексті говорили і про таксономію авторського внеску CRediT як інструмент чесності й прозорості в наукових публікаціях.
• Порушили тему відкритої науки: її складників, переваг і викликів, а також питання наукової комунікації та видимості вченого через блоги, соціальні мережі, персональні сторінки.
• Не оминули увагою і дослідницьку культуру, як персональну, так і інституційну: без неї жодна мотивація не витримує довгої дистанції.
• Говорили про зміни на законодавчому рівні, зокрема про підходи до обліку наукової роботи, і про те, як важливо не звести науку до формального «порахувати».
• У фіналі повернулися до базових питань: що насправді впливає на успіх наукової кар’єри?

"Моя відповідь – спроможності: ресурси, процеси й пріоритети. І, звісно, власна мотивація та розуміння сенсу того, що ти робиш. Щиро дякую колегам з УКД за живу, уважну й дуже вдумливу аудиторію. Саме в таких розмовах наука повертається до себе — як до простору мислення, відповідальності й довгої траєкторії", – підсумував Сергій Омельчук.

Ознайомитися із презентацією можна за посиланням.

Фото: Університет Короля Данила 

Пресцентр ХДУ