Херсонський державний унiверситет

Наукова міжкафедральна група викладачів і студентів ХДУ з проблем цитоекології працює в  одному із сучасніших напрямків дослідження довкілля – характеристика впливу дії його чинників засобами модельних систем або методом біотестування. Відповідно нього в межах НДР університету   закоординова ініціативна тема «Цитоекологічні дослідження в модельних системах» під керівництвом д.п.н., професора Сидорович М.М. Вона виконується за трьома напрямками:

• розроблення методик фіто-  і зоотестування;
• біотестування якості питної води м. Херсону;
• визначення біологічних властивостей синтетичних хімічних речовин під час моніторингу  показників модельних систем.

Реалізація вказаного реалізується під час  розв’язання практичних задач:

1. добір та відпрацювання біотестів та їх батарей, які складаються з фітотестів і тваринних модельних систем (інфузорії, гупі, молюски тощо);
2. розроблення цито-біохімічних методик щодо біотестування для визначення токсичної, мітозомодифікуючої, мутагенної, генотипової та стресової дії чинників довкілля на організм;
3. фітотестування якості розливної питної води м. Херсону різного походження за біометричними та цито-генетичними та биохім. показниками;
4. 4.  створення експрес-методики для її визначення за цими параметрами;
5. характеристика клітинно-молекулярних механізмів впливу якості питної води на організм;
6. опис біологічних властивостей і механізмів токсичної та стимулюючої дії нових синтетичних стимуляторів росту з класу біциклічних биссечовин (ББ);
7. визначення макро- і мікроскопічних ефектів біотичних чинників (низької  і високої температури, гіпоксичного і сольового складу середовища) в умовах комбінованої дії з ББ;
8. опис адаптаційних механізмів, що набуває організм завдяки дії ББ в умовах впливу біогенних чинників;
9. 9.  створення  методики доведення статусу «екологічно безпечний антропогенний чинник довкілля» за результатами біотестування на організмовому, клітинному, субклетінному і молекулярному рівнях організації організму.

На сьогодні результати роботи групи апробовані більш ніж на 23 конференціях різного  рівня. За ними вийшло друком 45 праць,  в тому числі  і в збірках наукометричних баз даних та виданнях ВАК України.